Відмінності між версіями «Стидатися»
(Створена сторінка: '''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном....) |
|||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном. № 3200. ''Сього вам стидатись нічого. ''Котл. МЧ. 430. | '''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном. № 3200. ''Сього вам стидатись нічого. ''Котл. МЧ. 430. | ||
[[Категорія:Ст]] | [[Категорія:Ст]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | === [http://sum.in.ua/s/vybiljuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ | ||
| + | |||
| + | 1. Відчувати стид. | ||
| + | Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6); — Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип'є зо мною склянку пива залюбки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216); — Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов... Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м'якосердя, крадькома змахував їх рукою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 116); | ||
| + | |||
| + | 2. Зазнавати почуття ніяковості, сором язливості. | ||
| + | Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Іван Франко, VII, 1951, 249); Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28); | ||
| + | 3. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття сорому. [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107). | ||
| + | |||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org]=== | ||
| + | Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, конфузитися; не наважуватися; встидатися, поганьби́тися. | ||
| + | Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський); | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соромиться5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соромиться2.gif|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соромиться4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|gNRgX82ll-M}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 16:06, 10 листопада 2020
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. Сього вам стидатись нічого. Котл. МЧ. 430.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ
1. Відчувати стид. Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6); — Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип'є зо мною склянку пива залюбки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216); — Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов... Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м'якосердя, крадькома змахував їх рукою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 116);
2. Зазнавати почуття ніяковості, сором язливості. Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Іван Франко, VII, 1951, 249); Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28); 3. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття сорому. [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
[1]
Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, конфузитися; не наважуватися; встидатися, поганьби́тися. Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський);
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
