Відмінності між версіями «Збиток»
(Створена сторінка: '''Зби́ток, -тка, '''''м. ''Чаще во мн. ч.: '''збитки'''. 1) Изобиліе, излишество. ''Живуть пани у збит...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зби́ток, -тка, '''''м. ''Чаще во мн. ч.: '''збитки'''. 1) Изобиліе, излишество. ''Живуть пани у збитках і горя не знають. ''Берд. у. ''Великі збитті усякого добра. ''Левиц. І. 466. 2) — '''робити'''. Проказничать. ''Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. ''Берд. у. ''Бо ти тут збитки робиш. ''Каменец. у. 8) '''На збитки'''. На зло. ''Це він на збитки отак робить. ''Каменец. у. ''Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. ''Бердич. у. ''На збитки не загину. ''Федьк. | '''Зби́ток, -тка, '''''м. ''Чаще во мн. ч.: '''збитки'''. 1) Изобиліе, излишество. ''Живуть пани у збитках і горя не знають. ''Берд. у. ''Великі збитті усякого добра. ''Левиц. І. 466. 2) — '''робити'''. Проказничать. ''Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. ''Берд. у. ''Бо ти тут збитки робиш. ''Каменец. у. 8) '''На збитки'''. На зло. ''Це він на збитки отак робить. ''Каменец. у. ''Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. ''Бердич. у. ''На збитки не загину. ''Федьк. | ||
[[Категорія:Зб]] | [[Категорія:Зб]] | ||
| + | ЗБИ́ТКИ, ів, мн. (одн. збиток, тку, чол.). | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | === [http://sum.in.ua/s/vybiljuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | 1. Матеріальні втрати; протилежне - прибутки: | ||
| + | Інтервенти заподіяли радянським республікам збитків на суму 38 млрд. золотих карбованців (Історія УРСР, II, 1957, 218); | ||
| + | Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага — відшкодувати Лук'янові сину Свиридову Кабашному всі його збитки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 38). | ||
| + | Бути в збитку — зазнавати матеріальних втрат: | ||
| + | - Ставай до мене в підмайстри.. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 119). | ||
| + | |||
| + | 2. Зло, шкода. | ||
| + | — Ну й молодь тепер пішла... їй аби тільки причепуритися або напитися. І на думку не спаде, що від того самі збитки... (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 85); | ||
| + | Вчинок, що завдає шкоди. | ||
| + | — Хіба ви не вчитеся, не пильнуєте школи, робите о. Телесницькому збитки? (Іван Франко, IV, 1950, 233); Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, ..бився з дітворою, — ..одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 26). | ||
| + | На збитки: а) на зло. Там [під мостом] буду сидіти так довго, аж умру мамі на збитки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 11); | ||
| + | б) навмисне. Він на збитки так качається, щоб тобі страху завдати (Іван Франко, III, 1950, 24); Хіба вона не знає, чого дівчата сохнуть? Тільки покажи якомусь, що побиваєшся за ним, а він тоді на збитки на іншу очі вирячує (Михайло Стельмах, I, 1962, 156). | ||
| + | |||
| + | 3. тільки мн., діал. Пустощі, жарти. | ||
| + | На молоденьких веселих панночок дивиться [Дорко] вже як батько, якого часом веселять збитки дитячі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 24); — Та якби й ваші двірські самі пряли собі на сорочки, самі шили собі убрання, то не впали б у гріх. Менше мали б часу на усякі збитки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 19:41, 7 листопада 2020
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: збитки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. Берд. у. Великі збитті усякого добра. Левиц. І. 466. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Берд. у. Бо ти тут збитки робиш. Каменец. у. 8) На збитки. На зло. Це він на збитки отак робить. Каменец. у. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. Бердич. у. На збитки не загину. Федьк. ЗБИ́ТКИ, ів, мн. (одн. збиток, тку, чол.).
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Матеріальні втрати; протилежне - прибутки: Інтервенти заподіяли радянським республікам збитків на суму 38 млрд. золотих карбованців (Історія УРСР, II, 1957, 218); Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага — відшкодувати Лук'янові сину Свиридову Кабашному всі його збитки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 38). Бути в збитку — зазнавати матеріальних втрат: - Ставай до мене в підмайстри.. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 119).
2. Зло, шкода. — Ну й молодь тепер пішла... їй аби тільки причепуритися або напитися. І на думку не спаде, що від того самі збитки... (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 85); Вчинок, що завдає шкоди.
— Хіба ви не вчитеся, не пильнуєте школи, робите о. Телесницькому збитки? (Іван Франко, IV, 1950, 233); Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, ..бився з дітворою, — ..одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 26).
На збитки: а) на зло. Там [під мостом] буду сидіти так довго, аж умру мамі на збитки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 11); б) навмисне. Він на збитки так качається, щоб тобі страху завдати (Іван Франко, III, 1950, 24); Хіба вона не знає, чого дівчата сохнуть? Тільки покажи якомусь, що побиваєшся за ним, а він тоді на збитки на іншу очі вирячує (Михайло Стельмах, I, 1962, 156).
3. тільки мн., діал. Пустощі, жарти. На молоденьких веселих панночок дивиться [Дорко] вже як батько, якого часом веселять збитки дитячі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 24); — Та якби й ваші двірські самі пряли собі на сорочки, самі шили собі убрання, то не впали б у гріх. Менше мали б часу на усякі збитки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30).
