Відмінності між версіями «Гасло»
(Створена сторінка: '''Гасло, -ла, '''''с. ''1) Сигналь, знакъ. ''Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. ''К. Псал. 1...) |
м |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гасло, -ла, '''''с. ''1) Сигналь, знакъ. ''Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. ''К. Псал. 150. ''Узяв мушкет, вистрелив на гасло. ''КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунгъ, пароль. ЗОЮР. І. 203. | '''Гасло, -ла, '''''с. ''1) Сигналь, знакъ. ''Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. ''К. Псал. 150. ''Узяв мушкет, вистрелив на гасло. ''КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунгъ, пароль. ЗОЮР. І. 203. | ||
+ | |||
+ | '''ГА́СЛО''', а, с. | ||
+ | |||
+ | '''1.''' Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик. Двадцять тисяч страйкарів загрожували буржуазному Львову. Гасла, які висували робітники, були чисто політичного характеру (Тудор, Вибр., 1949, 361); На сторожі миру стала [Радянська Армія], В світі цілому вона. Золоте у неї гасло: Світу — мир, війні — війна (Рильський, Урожай, 1950, 104); // Плакат з таким закликом. Маруся з високим молодим юнаком-узбеком малювала гасла (Ле, Міжгір’я, 1953, 267); // Провідний принцип. Навкруги бороди Грушевського [в 1917 р.] зосередилися панки та полупанки, які остаточно відшліфували своє, хочете кредо, хочете гасло (Вишня, І, 1956, 445). | ||
+ | |||
+ | '''2.''' Умовний знак для дії; попередження, сигнал. І смокче [Антосьо], бувало, сам, присівши до груби, і других частує, поставивши в сінях на варті одного, щоб дав гасло, як ітиме інспектор (Свидн., Люборацькі, 1955, 176); Ходкевич глянув у поле, стиснув нервово губи і наказав затрубити гасло бойової готовності (Мак., Вибр., 1956, 471). | ||
+ | |||
+ | =='''ІЛЮСТРАЦІЇ'''== | ||
+ | |||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Гасло2.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Гасло3.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Гасло5.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | =='''Див. також'''== | ||
+ | =='''Джерела та література'''== | ||
+ | =='''Зовнішні посилання'''== | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] |
Поточна версія на 22:09, 3 листопада 2020
Гасло, -ла, с. 1) Сигналь, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунгъ, пароль. ЗОЮР. І. 203.
ГА́СЛО, а, с.
1. Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик. Двадцять тисяч страйкарів загрожували буржуазному Львову. Гасла, які висували робітники, були чисто політичного характеру (Тудор, Вибр., 1949, 361); На сторожі миру стала [Радянська Армія], В світі цілому вона. Золоте у неї гасло: Світу — мир, війні — війна (Рильський, Урожай, 1950, 104); // Плакат з таким закликом. Маруся з високим молодим юнаком-узбеком малювала гасла (Ле, Міжгір’я, 1953, 267); // Провідний принцип. Навкруги бороди Грушевського [в 1917 р.] зосередилися панки та полупанки, які остаточно відшліфували своє, хочете кредо, хочете гасло (Вишня, І, 1956, 445).
2. Умовний знак для дії; попередження, сигнал. І смокче [Антосьо], бувало, сам, присівши до груби, і других частує, поставивши в сінях на варті одного, щоб дав гасло, як ітиме інспектор (Свидн., Люборацькі, 1955, 176); Ходкевич глянув у поле, стиснув нервово губи і наказав затрубити гасло бойової готовності (Мак., Вибр., 1956, 471).