Відмінності між версіями «Морда»
(Створена сторінка: '''Мо́рда, -ди, '''''ж. ''Морда, рыло. ''Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. ''Ном. № 2...) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мо́рда, -ди, '''''ж. ''Морда, рыло. ''Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. ''Ном. № 2462. ''З свинячою мордою у бублишний ряд. ''Ном. № 1037. Ум. '''Мордочка. '''''Лисичка і виткнула мордочку. ''Рудч. Ск. II. 15. | '''Мо́рда, -ди, '''''ж. ''Морда, рыло. ''Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. ''Ном. № 2462. ''З свинячою мордою у бублишний ряд. ''Ном. № 1037. Ум. '''Мордочка. '''''Лисичка і виткнула мордочку. ''Рудч. Ск. II. 15. | ||
| + | |||
| + | '''МОРДА:''' | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Передня частина голови тварини. Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку. Або на лапки морду клав (Гл., Вибр., 1957, 151); Узяв [син] коня за повід — любовно погладив по морді лисого (Головко, І, 1957, 366). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' вульг. Про обличчя. — Подивись лишень, кажу, на свою морду, яка вона стала од злості синя (Н.-Лев., II, 1956, 12); Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Стельмах, Хліб.., 1959, 194); // Уживається як лайливе слово. — А, морда! — крикнув хтось з купи… — і Василь похитнувся (Мирний, IV, 1955, 110). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' В мо́рду (по мо́рді) да́ти (затопи́ти і т. ін.] кого, кому — ударити кого-небудь по обличчю. А між вами Найшовсь-таки якийсь проява, .. Що в морду затопив капрала (Шевч., II, 1953, 581); Би́ти мо́рду кому — бити кого-небудь по обличчю. Йому [мужику] ще нічого: рік лупив воші в тюрмі, а тепер раз на тиждень становий б’є йому морду… (Коцюб., II, 1955, 233). | ||
| + | |||
| + | =='''ІЛЮСТРАЦІЇ'''== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морда1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морда2.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Морда3.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | =='''Див. також'''== | ||
| + | =='''Джерела та література'''== | ||
| + | =='''Зовнішні посилання'''== | ||
| + | |||
[[Категорія:Мо]] | [[Категорія:Мо]] | ||
Поточна версія на 20:53, 3 листопада 2020
Мо́рда, -ди, ж. Морда, рыло. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. З свинячою мордою у бублишний ряд. Ном. № 1037. Ум. Мордочка. Лисичка і виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15.
МОРДА:
1. Передня частина голови тварини. Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку. Або на лапки морду клав (Гл., Вибр., 1957, 151); Узяв [син] коня за повід — любовно погладив по морді лисого (Головко, І, 1957, 366).
2. вульг. Про обличчя. — Подивись лишень, кажу, на свою морду, яка вона стала од злості синя (Н.-Лев., II, 1956, 12); Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Стельмах, Хліб.., 1959, 194); // Уживається як лайливе слово. — А, морда! — крикнув хтось з купи… — і Василь похитнувся (Мирний, IV, 1955, 110).
3. В мо́рду (по мо́рді) да́ти (затопи́ти і т. ін.] кого, кому — ударити кого-небудь по обличчю. А між вами Найшовсь-таки якийсь проява, .. Що в морду затопив капрала (Шевч., II, 1953, 581); Би́ти мо́рду кому — бити кого-небудь по обличчю. Йому [мужику] ще нічого: рік лупив воші в тюрмі, а тепер раз на тиждень становий б’є йому морду… (Коцюб., II, 1955, 233).
ІЛЮСТРАЦІЇ
|
|
|
