Відмінності між версіями «Швець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Шв]]
 
[[Категорія:Шв]]
 
Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4)
 
Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4)
 +
 +
 +
'''Сучасне тлумачення'''
 +
ШВЕЦЬ, шевця, чол. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4); У пошуках дошкульного слова, спрямованого проти критиків-недоброзичливців, Квітка звертається до гострого, дотепного, влучного прислів'я — «швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся» (Радянське літературознавство, 11, 1969, 30)

Версія за 13:50, 31 жовтня 2020

Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4)


Сучасне тлумачення ШВЕЦЬ, шевця, чол. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4); У пошуках дошкульного слова, спрямованого проти критиків-недоброзичливців, Квітка звертається до гострого, дотепного, влучного прислів'я — «швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся» (Радянське літературознавство, 11, 1969, 30)