Відмінності між версіями «Лунчак»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у | виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у | ||
| − | 1. Самець вівці. Кучерявий баране, Чого гаєм скачеш? (Павло Чубинський, V, 1874, 244); Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334). | + | 1. Самець вівці. Кучерявий баране, Чого гаєм скачеш? (Павло Чубинський, V, 1874, 244); Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334).Мов (як) баран на нові ворота, дивитися, (вирячитися і т. ін.), зневажл. — дивитися на кого-, що-небудь, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 192); Як баран в аптеці [розумітися на чому, розбиратися в чому і т. ін.], ірон. — виявляти цілковите незнання якої-небудь справи. |
| − | + | ||
2. Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. Гірський баран. | 2. Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. Гірський баран. | ||
Версія за 21:42, 29 жовтня 2020
Лунчак, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех. ЛУНЧА́К «однорічний баран»
виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у 1. Самець вівці. Кучерявий баране, Чого гаєм скачеш? (Павло Чубинський, V, 1874, 244); Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334).Мов (як) баран на нові ворота, дивитися, (вирячитися і т. ін.), зневажл. — дивитися на кого-, що-небудь, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 192); Як баран в аптеці [розумітися на чому, розбиратися в чому і т. ін.], ірон. — виявляти цілковите незнання якої-небудь справи.
2. Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. Гірський баран.
3. лайл. Про нерозумну, слабодуху людину. [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка, II, 1951, 489).
4. розм. Гребінь замету, крижини. На димарі повикручувало такі кудлаті барани, — і не пізнати, чи то людське житво, чи навернуло таку кучугуру снігу?.. (Панас Мирний, III, 1954, 10); // М'ясиста середина кавуна. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві рівні половинки. — Яку береш? — Та все одно, — сказав Альоша. — Бери ось цю, вона з бараном (Іван Микитенко, II, 1957, 191). похідні утворення від [ло́ни] «торік» виникли в тих карпатських говорах, для яких був характерним перехід о в нових закритих складах в у ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ лу́нчи́на «торішня бринза або солонина Шух; минулорічне сало або м’ясо МСБГ; торішнє (наприклад, сіно) Ж» лу́нщина лу́нщинє «тс.» == Посилання ==
https://slova.com.ua/word/%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BA
