Відмінності між версіями «Відговорюватися»
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| | {| | ||
− | |style="width:50%; padding-top:1em;"| [[Зображення:словарь.jpg| | + | |style="width:50%; padding-top:1em;"| [[Зображення:словарь.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відговорюватися - емоція.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відговорюватися - емоція.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nauch_govorit_net_3.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:nauch_govorit_net_3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:08, 22 жовтня 2020
Відговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІДГОВОРЮВАТИСЯ інфінітив (що робити), недоконаний вид.
Тлумачення слова
- мати здатність формулювати думки, почуття, а потім висловлювати їх в усній формі
- відповідати на запити, питання, пропозиції
- розповідати про що-небудь
- виправдовуватися (прим. приховано брехати та заперечувати це)
- відмовлятися від чого-небудь
- відпрошуватися
Синонімічний словник ВІДГОВОРЮВАТИСЯ
Мовитися, відмовлятися, відмовитися, повідмовлятися, змовлятися, змовитися, позмовлятися, намовлятися, намовитися понамовляти, підмовлятися, підмовитися, попідмовлятися, промовлятися, промовитися, попромовлятися, перемовлятися, перемовитися, поперемовлятися, умовлятися, умовитися, повмовитися, відмовитися, відмогтися, відговоритися, відбалакатися, відмагатися, відговорюватися, відбалакуватися...
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 203.