Відмінності між версіями «Бгайниця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
БГАЙНИЦЯ, -і, ж. Жінка, яка готує з тіста весільний хліб, пиріг, коровай.
+
БГАЙНИЦЯ, -і, ж. Жінка, яка готує з тіста весільний хліб, пиріг, коровай.Коровайниця
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
Бгання короваю — один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію.
  
 +
Головним весільним хлібом був коровай, який виготовлявся з дотриманням певного сценарію. Бгали його у п'ятницю або суботу в домі молодої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей.
  
==Медіа==
+
Бгали коровай спеціально запрошені заміжні жінки, які приносили з собою борошно, яйця та сало. Весь процес Б. к. обставлявся ритуальними та магічними діями. Вважалося доброю ознакою, коли коровайниць була непарна кількість (найкраще сім). В деяких районах запрошували парне число жінок: щоб молоді увесь вік прожили в парі. При цьому коровайниці повинні були перебувати у першому шлюбі і жити в злагоді.
  
==Див. також==
+
Спільність дій під час бгання короваю мала символізувати єдність майбутньої сім'ї. Для цього коровайниць зв'язували рушником і вони мусили все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки. Існувало повір'я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий віщує розлучення, а покручений — злу долю. Тому коровайниці «улещували» коровай приказками та піснями.
  
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|oHNN0OMbD4E }}
 +
{{#ev:youtube|Oa40RCsYZ0M }}
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
http://sum.in.ua/s/korovajnycja
==Зовнішні посилання==
+
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
 
+
https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2020 року]]
 
[[Категорія:Слова 2020 року]]

Поточна версія на 10:04, 20 жовтня 2020

Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. МУЕ. І. 116. (Полт.). См. Бгати.

Сучасні словники

БГАЙНИЦЯ, -і, ж. Жінка, яка готує з тіста весільний хліб, пиріг, коровай.Коровайниця Тлумачення слова у сучасних словниках Бгання короваю — один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію.

Головним весільним хлібом був коровай, який виготовлявся з дотриманням певного сценарію. Бгали його у п'ятницю або суботу в домі молодої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей.

Бгали коровай спеціально запрошені заміжні жінки, які приносили з собою борошно, яйця та сало. Весь процес Б. к. обставлявся ритуальними та магічними діями. Вважалося доброю ознакою, коли коровайниць була непарна кількість (найкраще сім). В деяких районах запрошували парне число жінок: щоб молоді увесь вік прожили в парі. При цьому коровайниці повинні були перебувати у першому шлюбі і жити в злагоді.

Спільність дій під час бгання короваю мала символізувати єдність майбутньої сім'ї. Для цього коровайниць зв'язували рушником і вони мусили все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки. Існувало повір'я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий віщує розлучення, а покручений — злу долю. Тому коровайниці «улещували» коровай приказками та піснями.

Медіа

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/korovajnycja https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F