Відмінності між версіями «Лоскотання»
(Створена сторінка: '''Лоскота́ння, -ня''''', с. ''Щекотаніе. Категорія:Ло) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Лоскота́ння, -ня''''', с. ''Щекотаніе. | '''Лоскота́ння, -ня''''', с. ''Щекотаніе. | ||
[[Категорія:Ло]] | [[Категорія:Ло]] | ||
| + | |||
| + | [[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] | ||
| + | |||
| + | '''ЛОСКОТА́ННЯ''', я, сер. Дія за значенням лоскотати. | ||
| + | Ми нахилялись над краєм човна, .. чули на щоках лоскотання волосся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302); * У порівняннях. Мрії ворушились серед мертвої тиші.., неначе страшне русалчине лоскотання (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 256). | ||
| + | |||
| + | '''ЛОСКОТА́ТИ'''https://sum20ua.com/?page=1525&wordid=48421, очу́, о́чеш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. М'якими дотиками до шкіри зумовлювати легке нервове збудження, зазвичай супроводжуване сміхом. У страшенній тривозі почав Тоньо трясти братом, .. пробував лоскотати попід пахи (І. Франко); Петруня гребе веслами. Наталя йому заважає – очеретовою квіткою лоскоче по його обличчю (С. Васильченко); Микола за такий жарт зімняв [зім'яв] співредактора, повалив на канапу й став лоскотать, від чого Сріблюк заверещав і забив ногами, як в припадку (В. Винниченко); А веселий Лоскотон До царя стрибнув на трон І сказав йому якраз: – Насмієшся ти хоч раз!.. – Став царя він лоскотати, І Плаксій став реготати (В. Симоненко); // фольк. Такими дотиками протягом тривалого часу зумовлювати нервову реакцію в того, до кого торкаються (про дії русалок). І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата – Та до неї, ухопили, Та й – ну з нею гратись. Радісінькі, що піймали. Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали... (Т. Шевченко); Довкола них [гостей] із реготом кружляли русалки, жартівливо лоскочучи та заплітаючись довкола ніг (Ю. Винничук); // що, в чому. Зумовлювати легке подразнення в носі, горлі і т. ін. Чудові пахощі лоскотали в носі, в горлі, по язиці [язику] (І. Нечуй-Левицький); Дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (М. Коцюбинський); Каюта була в чорта в зубах. Десь, певне, під камбузом, чи що, бо лоскотали в носі запахи смаженого (П. Загребельний); // безос. Било в ніс солоною рибою, лоскотало горло пахощами яблук (Ю. Збанацький); Я вловлюю, як пахне мокрою землею, як у носі і в горлі лоскоче духом вербового пуху, недавно одлетілим дощем (Є. Гуцало). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:лоскіт.jpg | ||
| + | Файл:лоскотання.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 17:20, 14 жовтня 2020
Словник Грінченка
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОСКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лоскотати. Ми нахилялись над краєм човна, .. чули на щоках лоскотання волосся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302); * У порівняннях. Мрії ворушились серед мертвої тиші.., неначе страшне русалчине лоскотання (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 256).
ЛОСКОТА́ТИhttps://sum20ua.com/?page=1525&wordid=48421, очу́, о́чеш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. М'якими дотиками до шкіри зумовлювати легке нервове збудження, зазвичай супроводжуване сміхом. У страшенній тривозі почав Тоньо трясти братом, .. пробував лоскотати попід пахи (І. Франко); Петруня гребе веслами. Наталя йому заважає – очеретовою квіткою лоскоче по його обличчю (С. Васильченко); Микола за такий жарт зімняв [зім'яв] співредактора, повалив на канапу й став лоскотать, від чого Сріблюк заверещав і забив ногами, як в припадку (В. Винниченко); А веселий Лоскотон До царя стрибнув на трон І сказав йому якраз: – Насмієшся ти хоч раз!.. – Став царя він лоскотати, І Плаксій став реготати (В. Симоненко); // фольк. Такими дотиками протягом тривалого часу зумовлювати нервову реакцію в того, до кого торкаються (про дії русалок). І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата – Та до неї, ухопили, Та й – ну з нею гратись. Радісінькі, що піймали. Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали... (Т. Шевченко); Довкола них [гостей] із реготом кружляли русалки, жартівливо лоскочучи та заплітаючись довкола ніг (Ю. Винничук); // що, в чому. Зумовлювати легке подразнення в носі, горлі і т. ін. Чудові пахощі лоскотали в носі, в горлі, по язиці [язику] (І. Нечуй-Левицький); Дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (М. Коцюбинський); Каюта була в чорта в зубах. Десь, певне, під камбузом, чи що, бо лоскотали в носі запахи смаженого (П. Загребельний); // безос. Било в ніс солоною рибою, лоскотало горло пахощами яблук (Ю. Збанацький); Я вловлюю, як пахне мокрою землею, як у носі і в горлі лоскоче духом вербового пуху, недавно одлетілим дощем (Є. Гуцало).
