Відмінності між версіями «Кеді»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок. | ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок. | ||
| − | '''1. ''Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки)'''.[Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178); Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67). | + | '''1. ''Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки)'''. |
| + | [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). | ||
| + | [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178); | ||
| + | |||
| + | Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); | ||
| + | Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); | ||
| + | Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2'''. на кого-що і без додатка, перен., вульг. Не визнавати кого-, що-небудь, лишати поза увагою кого-, що-небудь, висловлювати байдужість, зневагу до когось, чогось'''. | ||
| + | - Бачите шаблю? Оце ваша мати. А академія і всі ті книжки, букварі й філозофія, все це казна-що, і чхав я на все це... (Довж., І, 1958, 218); | ||
| + | - Ігор правий, - сердито сказав він. - Треба зайти до Степана Демидовича і перепросити. - Ще чого? Чхати я хотів на цього грамотія... (Жур., Нам тоді.., 1968, 43); | ||
| + | Одмахнувшись рукою від дотепів осавула, як від цокотливої мухи, він сказав: - Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 81). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:07, 4 жовтня 2020
Кеді, нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. Ном. № 745.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178);
Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67).
2. на кого-що і без додатка, перен., вульг. Не визнавати кого-, що-небудь, лишати поза увагою кого-, що-небудь, висловлювати байдужість, зневагу до когось, чогось.
- Бачите шаблю? Оце ваша мати. А академія і всі ті книжки, букварі й філозофія, все це казна-що, і чхав я на все це... (Довж., І, 1958, 218);
- Ігор правий, - сердито сказав він. - Треба зайти до Степана Демидовича і перепросити. - Ще чого? Чхати я хотів на цього грамотія... (Жур., Нам тоді.., 1968, 43);
Одмахнувшись рукою від дотепів осавула, як від цокотливої мухи, він сказав: - Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 81).
Ілюстрації
|
|
|
|
