Відмінності між версіями «Вигадати»

Версія за 18:04, 29 вересня 2020

Ви́гадати. См. Вигадувати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

• [1]

ВИГАДАТИ 1 див. вигадувати 1.

ВИГАДУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИГАДАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. Втупивши очі у вогонь, Верига сидів перед мечетом і вигадував кару на голову панів (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 15); Дидона вигадала грище, Еней щоб веселіший був, І щоб вертівся з нею ближче, І лиха щоб свого забув (Іван Котляревський, I, 1952, 47); Яць вигадав спосіб обходитися зовсім без її помочі (Іван Франко, II, 1950, 227); // Створювати, винаходити що-небудь нове, те, чого раніше не було. Брати у батьківській жили старій оселі,.. Але з-між них один Усе було пісні вигадує веселі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 27); Напослідок винайшли дзиґарі вежові. Хто й як перший вигадав це диво — незвісно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); Мишуня встиг вигадати цілком універсальну машину, яка рубатиме вугілля (Юрій Яновський, II, 1954, 144).

2. Говорити, описувати те, чого немає і не було, створювати в уяві. Правда, Наришкін щодня привозив цікаві вісті, більшість яких сам же він і вигадував, аби лише заспокоїти і розважити царствуючих осіб та жіноцтво (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 164); Хлопець увійшов у хату та й каже: — Тітко! казав дядько, щоб я оті сухі дрова переносив у хату, бо дощ намочить. Він це навмисне вигадав, щоб попа трохи під піччю провчити (Українські народні казки, 1951, 382); — Ви ще не знаєте мого Вову. Він великий фантазер і мрійник. Як що вигадає, то потім певен, ніби так і справді було (Микола Трублаїні, I, 1955, 104); // на кого. Говорити неправду, робити наклеп. Розсердились старша й середуща [сестри] та й стали казна-що вигадувать і наговорювать на меншу (Олекса Стороженко, I, 1957, 63); Як скажена собака бігає [Параска] по дворах, по хатах та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16).

3. тільки недок. Виявляти примхи; вередувати. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого (Словник Грінченка); А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 121).

ВИГАДУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ВИГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. Заощаджувати на чому-небудь, скорочувати видатки, шлях, час і т. ін.; намагатися дістати з чого-небудь прибуток, користь. Добре знайома з усіма горішанами, вона з того вигадувала велику користь (Панас Мирний, IV, 1956, 213); — Взяти напрямок ген на той хутірець, що темніє на видноколі, і таким чином вигадати не менш як чотири кілометри (Олесь Донченко, I, 1956, 89).

Ілюстрації

x140px

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання