Відмінності між версіями «Видюх»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Видюх, -ха, '''''м''., '''видюха, -хи, '''''ж. ''— '''мак. = Видюк. '''Чуб. ІІІ. 225. Желех. | '''Видюх, -ха, '''''м''., '''видюха, -хи, '''''ж. ''— '''мак. = Видюк. '''Чуб. ІІІ. 225. Желех. | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
| + | |||
'''''ВИДЮ́К''''' Мак-самосійка. Приклади: '''1)'''Пригадалося, як бабуня, окрім головок городнього маку, на Маковея святила ще й дикий мак – видюк, а потім обсипала ним хату і хліва. (з мемуарної літ.). '''2)'''У бабусі за хатою в садку на початку літа завжди красувався видюк – червоні, рожеві та сіруваті квітки. (із журн.) <sup>[1]</sup> | '''''ВИДЮ́К''''' Мак-самосійка. Приклади: '''1)'''Пригадалося, як бабуня, окрім головок городнього маку, на Маковея святила ще й дикий мак – видюк, а потім обсипала ним хату і хліва. (з мемуарної літ.). '''2)'''У бабусі за хатою в садку на початку літа завжди красувався видюк – червоні, рожеві та сіруваті квітки. (із журн.) <sup>[1]</sup> | ||
| Рядок 12: | Рядок 13: | ||
==Фонетичні та словотвірні варіанти== | ==Фонетичні та словотвірні варіанти== | ||
| − | виду́н | + | |
| − | видю́х | + | виду́н, видю́х, видю́ха, видя́к, відук «тс.», <sup>'''[2]'''</sup> |
| − | видю́ха | + | |
| − | видя́к | + | |
| − | відук «тс.», <sup>'''[2]'''</sup> | + | |
== Квітка маку в українській та світовій традиціях== | == Квітка маку в українській та світовій традиціях== | ||
| − | |||
* '''''Мак – символ пам'яті у світі'''''. Його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.<sup>'''[3]'''</sup> | * '''''Мак – символ пам'яті у світі'''''. Його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.<sup>'''[3]'''</sup> | ||
* '''''Мак як уособлення пам'яті в Україні'''''. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни - 1939-1945 - та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.<sup>'''[3]'''</sup> | * '''''Мак як уособлення пам'яті в Україні'''''. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни - 1939-1945 - та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.<sup>'''[3]'''</sup> | ||
==Мак у міфології== | ==Мак у міфології== | ||
| − | * У міфології давніх греків ця квітка була присвячена Гіпносу — богові сну, братом-близнюком якого був Танатос — бог смерті. За допомогою маківок Гіпнос | + | * '''''В українській міфологі'''''ї мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.<sup>'''[3]'''</sup> |
| − | заспокоював людей, насилав на них солодке забуття. Маки, згідно з міфом, приспали богиню Деметру, коли вона шукала свою доньку, викрадену богом підземного царства.<sup>'''[4]'''</sup> | + | * '''''У міфології давніх греків''''' ця квітка була присвячена Гіпносу — богові сну, братом-близнюком якого був Танатос — бог смерті. За допомогою маківок Гіпнос заспокоював людей, насилав на них солодке забуття. Маки, згідно з міфом, приспали богиню Деметру, коли вона шукала свою доньку, викрадену богом підземного царства.<sup>'''[4]'''</sup> |
| − | * В українській загадці описано, на перший погляд, звичайний процес проростання й дозрівання цієї рослини: “Крізь землю пройшов, червону шапку знайшов. Шапку зняв — дітей приспав”. Проте, замислившись глибше над цим маленьким зразком нашого фольклору, можна зрозуміти, що тут сказано ще й про незвичайну, приховану від стороннього ока сутність. У загадці аж три деталі вказують на підземне (читай: потойбічне) походження рослини, а значить, і на її зв’язок із культом предків. “Крізь землю пройшов” — тобто вийшов не із землі як із ґрунту, що розділяє нижній та верхній світи, а саме з підземного світу. Знайшов шапку кольору підземного вогню — деталь, що часто зустрічається в описах зовнішності демонічних істот. “Шапку зняв — дітей приспав”, — ідеться не просто про наркотичні властивості маку, а про стан неприродного сну, в якому, за народними повір’ями, перебувають душі небіжчиків.<sup>'''[4]'''</sup> | + | * '''''В українській загадці описано''''', на перший погляд, звичайний процес проростання й дозрівання цієї рослини: “Крізь землю пройшов, червону шапку знайшов. Шапку зняв — дітей приспав”. Проте, замислившись глибше над цим маленьким зразком нашого фольклору, можна зрозуміти, що тут сказано ще й про незвичайну, приховану від стороннього ока сутність. У загадці аж три деталі вказують на підземне (читай: потойбічне) походження рослини, а значить, і на її зв’язок із культом предків. “Крізь землю пройшов” — тобто вийшов не із землі як із ґрунту, що розділяє нижній та верхній світи, а саме з підземного світу. Знайшов шапку кольору підземного вогню — деталь, що часто зустрічається в описах зовнішності демонічних істот. “Шапку зняв — дітей приспав”, — ідеться не просто про наркотичні властивості маку, а про стан неприродного сну, в якому, за народними повір’ями, перебувають душі небіжчиків.<sup>'''[4]'''</sup> |
| − | == | + | ==Ілюстрації== |
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Іл.30.jpg|міні]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Іл.30.jpg|міні]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Мак.jpg|міні]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Іл.33.jpeg|міні]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Література та джерела== | ==Література та джерела== | ||
Поточна версія на 00:33, 8 червня 2020
Видюх, -ха, м., видюха, -хи, ж. — мак. = Видюк. Чуб. ІІІ. 225. Желех.
ВИДЮ́К Мак-самосійка. Приклади: 1)Пригадалося, як бабуня, окрім головок городнього маку, на Маковея святила ще й дикий мак – видюк, а потім обсипала ним хату і хліва. (з мемуарної літ.). 2)У бабусі за хатою в садку на початку літа завжди красувався видюк – червоні, рожеві та сіруваті квітки. (із журн.) [1]
Зміст
Етимологія
ВИДЮ́К «мак-самосій, Papaver rhoeas L.», похідні утворення від ви́діти; назви мотивуються тим, що під час достигання у верхній частині коробочки маку-самосію відкриваються отвори (ніби вічка), через які при розхитуванні вітром зернятка маку розсіваються; пор. інші назви цієї ж рослини зіркатий мак, зіркач, пов’язані з зір, зи́ркнути; за народною етимологією, назва видю́к або відю́к пов’язується із словом ві́дьма, бо, за переказами, насіння цього маку господарі розсівали по своїх дворах на день св. Георгія (Юрія) 23 квітня (5 травня), «щоб відьми не ходили до корів»;[2]
Фонетичні та словотвірні варіанти
виду́н, видю́х, видю́ха, видя́к, відук «тс.», [2]
Квітка маку в українській та світовій традиціях
- Мак – символ пам'яті у світі. Його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.[3]
- Мак як уособлення пам'яті в Україні. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни - 1939-1945 - та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.[3]
Мак у міфології
- В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.[3]
- У міфології давніх греків ця квітка була присвячена Гіпносу — богові сну, братом-близнюком якого був Танатос — бог смерті. За допомогою маківок Гіпнос заспокоював людей, насилав на них солодке забуття. Маки, згідно з міфом, приспали богиню Деметру, коли вона шукала свою доньку, викрадену богом підземного царства.[4]
- В українській загадці описано, на перший погляд, звичайний процес проростання й дозрівання цієї рослини: “Крізь землю пройшов, червону шапку знайшов. Шапку зняв — дітей приспав”. Проте, замислившись глибше над цим маленьким зразком нашого фольклору, можна зрозуміти, що тут сказано ще й про незвичайну, приховану від стороннього ока сутність. У загадці аж три деталі вказують на підземне (читай: потойбічне) походження рослини, а значить, і на її зв’язок із культом предків. “Крізь землю пройшов” — тобто вийшов не із землі як із ґрунту, що розділяє нижній та верхній світи, а саме з підземного світу. Знайшов шапку кольору підземного вогню — деталь, що часто зустрічається в описах зовнішності демонічних істот. “Шапку зняв — дітей приспав”, — ідеться не просто про наркотичні властивості маку, а про стан неприродного сну, в якому, за народними повір’ями, перебувають душі небіжчиків.[4]
Ілюстрації
 |
 |
 |
Література та джерела
[1] - СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10. https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=192263&page=313
[3] - "Мак як символ Дня пам'яті та примирення" https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/mak-yak-symvol-dnya-pamyati-ta-prymyrennya
