Відмінності між версіями «Кам’яніти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти2. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти2.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|watch?v=0W0p2sATosI}} |
+ | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
*Хуса каменів з жаху (Леся Українка, III, 1952, 179); | *Хуса каменів з жаху (Леся Українка, III, 1952, 179); |
Версія за 21:56, 9 травня 2020
Кам’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Каменіти. Мнжр. 29. Серце кам’яніє таке мені горе. НВолын. у.
Академічний тлумачний словник
1. Ставати твердим, як камінь; 2. перен. Ставати нерухомим, застиглим; 3. перен. Ставати байдужим, нечулим;
Ілюстрації
x140px | x140px |
Медіа
Джерела та література
- Хуса каменів з жаху (Леся Українка, III, 1952, 179);
- Під гарну музику та спів Я в чарівній задумі кам'янів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 30);
- Нагло Юра змінюється весь. Кулаки розтискуються, кров вертає до лиця, очі кам'яніють (Юрій Смолич, II, 1958, 30);
- Пари [в танці] довгою мальовничою смугою потяглися до відчинених дверей, де кам'яніли двома монументами стрункі челядники (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 95);
- Усе мінилось; я марнів [у в'язниці], Серед каміння кам'янів, Не чув, не думав... (Павло Грабовський, I, 1959, 406);