Відмінності між версіями «Оберемок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
[http://sum.in.ua/s/oberemok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)]
==Ілюстрації==
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
==Медіа==
+
'''ОБЕРЕ́МОК''', мка, чол. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). ''Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (Нечуй-Левицький, Л, 1956, 70); Омелян подає їй у вікно оберемок полін (Іван Франко, IX, 1952, 159); Тимко носить оберемками сухий бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14);''
  
==Див. також==
+
//  '''Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язка.''' ''Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, ..Як не мостивсь, як не ладнав, А оберемка не підняв (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87); Вона, ..повертаючи додому, завжди несла за плечима оберемок сухогілля (Григорій Епік, Тв., 1958, 425);
 +
//  перен. Велика кількість чого-небудь. Кравченко приніс цілий оберемок своїх творів і почав читати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 176); В коморі — столик, ліжко, оберемок шкільних книжок (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26).''
  
==Джерела та література==
+
♦ '''Взяти (згребти і т. ін.) в (на) оберемок — підняти, обхопивши руками.''' ''К старій з поклоном підступивши, На оберемок ухвативши, В землянку з валу потаскав (Іван Котляревський, I, 1952, 233); [Самрось:] А що ти мені вдієш? [Роман:] Візьму на оберемок та й укину у хургона [у фургон] (Марко Кропивницький, II, 1958, 28); Юрко.. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (Михайло Стельмах, I, 1962, 62).''
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Файл:Оберемок1.jpg]]
 +
[[Файл:Оберемок2.jpg]]
 +
[[Файл:Оберемок3.jpg]]
 +
==Медіа==
  
==Зовнішні посилання==
+
{{#ev:youtube|FqSUIhfAbj4}}
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33564-oberemok.html#show_point Словарь української мови]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 02:05, 6 грудня 2019

Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) Взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ОБЕРЕ́МОК, мка, чол. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (Нечуй-Левицький, Л, 1956, 70); Омелян подає їй у вікно оберемок полін (Іван Франко, IX, 1952, 159); Тимко носить оберемками сухий бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14);

// Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язка. Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, ..Як не мостивсь, як не ладнав, А оберемка не підняв (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87); Вона, ..повертаючи додому, завжди несла за плечима оберемок сухогілля (Григорій Епік, Тв., 1958, 425); // перен. Велика кількість чого-небудь. Кравченко приніс цілий оберемок своїх творів і почав читати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 176); В коморі — столик, ліжко, оберемок шкільних книжок (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26).

Взяти (згребти і т. ін.) в (на) оберемок — підняти, обхопивши руками. К старій з поклоном підступивши, На оберемок ухвативши, В землянку з валу потаскав (Іван Котляревський, I, 1952, 233); [Самрось:] А що ти мені вдієш? [Роман:] Візьму на оберемок та й укину у хургона [у фургон] (Марко Кропивницький, II, 1958, 28); Юрко.. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (Михайло Стельмах, I, 1962, 62).

Ілюстрації

Оберемок1.jpg Оберемок2.jpg Оберемок3.jpg

Медіа

Зовнішні посилання

Словарь української мови