Відмінності між версіями «Повінчати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/povinchaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)] | |
| + | |||
| + | '''ПОВІНЧАТИ''', ''аю, аєш, док., перех.'' '''Одружити за церковним обрядом; обвінчати.''' ''— Ні я свого чоловіка перед весіллям не бачила, ні він мене; батьки заручили й повінчали (Леся Українка, III, 1952, 470); Так ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); — Тільки який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 7); * Образно. — Голоту й землю повінчать! тоді лиш буде вічна згода (Павло Тичина, I, 1957, 71).'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Файл:Повінчати1.jpg]] | |
| − | + | [[Файл:Повінчати2.jpg]] | |
| − | + | [[Файл:Повінчати3.jpg]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|if0N1Ijb55M}} | |
| − | + | {{#ev:youtube|EUqPi9xA_SI}} | |
| − | + | {{#ev:youtube|-14_BSpua5A}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/40832-povinchaty.html#show_point Словарь української мови] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 00:41, 6 грудня 2019
Повінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав’язали, із нелюбом повінчали. Чуб. V. 539.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ПОВІНЧАТИ, аю, аєш, док., перех. Одружити за церковним обрядом; обвінчати. — Ні я свого чоловіка перед весіллям не бачила, ні він мене; батьки заручили й повінчали (Леся Українка, III, 1952, 470); Так ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); — Тільки який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 7); * Образно. — Голоту й землю повінчать! тоді лиш буде вічна згода (Павло Тичина, I, 1957, 71).
Ілюстрації
