Відмінності між версіями «Ставня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СТАВНЯ.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СТАВНЯ 2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СТАВНЯ 3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:27, 4 грудня 2019
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ставня I ст`авня -і, ж. 1) Дверцята для затемнювання із двох половин, які закріплені на лутці вікна знадвору або всередині хати. 2) Дерев'яний щит для закривання вікон ззовні.
II ставн`я -і́, ж., збірн., діал. Кілки, якими укріплюють стіни льоху, щоб не сипалася земля.