Відмінності між версіями «Зупин»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ЗУПИ́Н, у, чол.: Нема (не було) зупину кому, чому — не можна зупинити, спинити кого-, що-небудь. — Тепер нашому братові нема зупину, бойове хрещення пройшли і підем по Україні, — скинувши шапку, під якою парувало сивувате волосся, нахвалявся мінометник Платон Спиридонович Горілий (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 50); Біжать воркуючи струмки До повноводої ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (Микола Шпак, Вибр., 1952, 95); * Образно. «Повстаньте, гнані і голодні робітники усіх країв!» І люд, випростуючи спину, підводив радісне чоло, і свіжій силі ні зупину, ані кордонів не було (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 122). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:14, 2 грудня 2019
Зупи́н, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗУПИ́Н, у, чол.: Нема (не було) зупину кому, чому — не можна зупинити, спинити кого-, що-небудь. — Тепер нашому братові нема зупину, бойове хрещення пройшли і підем по Україні, — скинувши шапку, під якою парувало сивувате волосся, нахвалявся мінометник Платон Спиридонович Горілий (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 50); Біжать воркуючи струмки До повноводої ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (Микола Шпак, Вибр., 1952, 95); * Образно. «Повстаньте, гнані і голодні робітники усіх країв!» І люд, випростуючи спину, підводив радісне чоло, і свіжій силі ні зупину, ані кордонів не було (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 122).
Ілюстрації
|
|
|
|
