Відмінності між версіями «Димарик»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Harakteristiki-metallicheskih-dymohodov large.jpg|міні]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Harakteristiki-metallicheskih-dymohodov large.jpg|міні]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dymohod-dlya-gazovogo-kotla-v-chastnom-dome-1-1.jpg|міні]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 16:46, 2 грудня 2019
Димарик, -ка, димаричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник 1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400); Показався димар цукрового заводу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 245); * У порівняннях. За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно і чорно, мов у димарі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8).
2. Прилад з міхом для обкурювання бджіл. Для заспокоєння бджіл пасічники користуються димарем заводського виробництва, який складається з циліндричного корпуса з кришкою та міха (Бджільництво, 1956, 20).
Ілюстрації
| |
 |
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 277.
