Відмінності між версіями «Мурло»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Джерела та література)
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. А, сер., зневажл., лайл. ''Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини ''(Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
+
'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.  
 
[[Категорія:Му]]
 
[[Категорія:Му]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
−
МУРЛО́, а, сер., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
+
−
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
+
  
−
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
+
Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
−
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
+
−
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
+
  
−
МУРЛО́, а, с., зневажл., лайл. Те саме, що мурми́ло. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Загреб., Шепіт, 1966, 191).
+
==Ілюстрації==
−
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 829.
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
−
Мурло́, ла́
+
|- valign="top"
−
1) Неотеса, грубый человѣкъ.
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
−
2) Харя, рыло.
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
−
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 455.
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
  
−
==Іноземні словники==
+
http://sum.in.ua/p/4/829/2
−
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
+
−
Слово мурло представляет собою экспрессивный вульгаризм бытового просторечия. Оно обозначает морду,уродливое, некрасивое лицо (ср. у Маяковского: мурло мещанина). От этого слова произведеноприлагательное мурластый `с некрасивым лицом, с мурлом'. Например, у Н. Г. Помяловского в рассказе«Вукол»: «Федосья-кухарка говорила, что на его мурластой харе можно точить ножи» (ср. также областн.мурлач). Морфологический состав слова мурло довольно прозрачен. Форма среднего рода связана сэкспрессивным суффиксом -л(о). Этот суффикс субъективной оценки, выражающей уменьшительность,уничижительность, презрение, выделяется и в слове муж-л-ан (ср. также вульгарное хамло).
+
−
Корневой элемент мур- Даль и Горяев сопоставляли с татарским словом мурун `нос'. Так, у Даля читаем:«Мурло́, мурно́, ср. южн. тмб. (татрс. муру́н, нос?) рыло, морда, рожа, мусалы, су(сы)салы, мордасы.Мурла́стый, мордастый, толсторожий» (сл. Даля 1881, 2, с. 367). А. Преображенский под влиянием В. И.Даля готов признать основной нормой народно-областное мурно: «мурло, вероятно, преобразовано поаналогии рыло» (Преображенский, 1, с. 569). Но это все домыслы, не имеющие под собою никакойисторической почвы.
+
−
Корневой элемент мур- известен всем славянским языкам, в их числе и древнерусскому. Так, вдревнерусской письменности находим слова муръ, мюръ, муринъ, мюринъ в значении `эфиоп, негр, мавр,чернокожий', а далее: `бес, черт'.Напр.: Аще еси Моуринъ тѣлъмъ, то душею бѣлъ боуди (Aethiops). Гр. Наз. XI в. 121—Два мурина страшна изловидна. Никон. Панд. сл. 40 (Срезневский, 2, с. 195 и 254).
+
−
Слова мур, мурин имеют соответствия и в других славянских языках: украинск. мурин; старослав. моуринъ,множ. ч. моури; словинск. mur `мавр; вороной'; murče `воронко, вороной конь'; сербск. мòреша — эпитет козы(черной?); чешск. mouřenín; польск. murzyn, верхнелуж. mur, нижнелуж. mor.
+
−
Миклошич считал эти слова заимствованием из германских языков: древневерхненем. mor, нижненем. mohr`негр' (Miklosich, 1886, с. 204—205). В германские языки слово проникло из лат. maurus (ср. итал. moro,франц. more); латинское же maurusвосходит к греч. μαυρός, 〄μαυρός `темный'. На эту связь мурло с муринпопутно указывал академик А. И. Соболевский207. Ср. употребление слова мурин у А. Н. Островского в«Горячем сердце» в речи купца Курослепова: «И сон это я видел, али что́? Дров будто много наготовлено имурины. Для чего говорю дрова? Говорят: грешников поджаривать».
+
−
Тот же экспрессивный суффикс -л- этимологически выделяется и в слове мужлан. Слово мужлан являетсяпрезрительным, бранным обозначением грубого, невоспитанного человека, свойственным фамильярномустилю устной речи. Оно попало в литературный язык из народной речи. В словаре 1847 г. оноквалифицировано как «простонародное». Значение его, однако, определяется так, как бы оно звучало вустах помещика: «мужлан, а, с. м. простон. Грубый мужик» (сл. 1847, 2, с. 330). Ср. у В. С. Курочкина встихотворении «Затишье»:
+
−
По-прежнему зажили панами
+
−
И, дома валяясь в халатике,
+
−
Пейзан называем мужланами
+
−
По правилам русской грамматики.
+
−
Заметка ранее не публиковалась. В архиве сохранилась рукопись (4 листка разного формата). Здесьпубликуется по рукописи. — В. Л.
+
−
207 См. Соболевский А. И. Лингвистические и археологические наблюдения, вып. 2. Варшава, 1912. С. 3.
+
−
В. В. Виноградов. История слов, 2010
+
−
                                                                                                                               
+
  
 +
==Зовнішні посилання==
  
−
[[Категорія:Слова 2017 року]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 23:11, 1 грудня 2019

Мурло́, -ла. 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.

http://sum.in.ua/p/4/829/2

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Мурло&oldid=288350