Відмінності між версіями «Мусити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Джерела та література)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
1. Уживається як член складеного присудка у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). Брати його,.. Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались, потім розійшлись І ти їх мусила збирати... (Тарас Шевченко, II, 1953, 322); — Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (Іван Франко, VI, 1951, 161); — Я уявляю собі морську школу на високому березі. З усіх вікон школи мусить синіти море (Юрій Яновський, II, 1958, 80);
 
1. Уживається як член складеного присудка у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). Брати його,.. Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались, потім розійшлись І ти їх мусила збирати... (Тарас Шевченко, II, 1953, 322); — Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (Іван Франко, VI, 1951, 161); — Я уявляю собі морську школу на високому березі. З усіх вікон школи мусить синіти море (Юрій Яновський, II, 1958, 80);
 +
 
//  Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним. Буває щастя скрізь поганцям, А добрий мусить пропадать (Іван Котляревський, I, 1952, 114); Прибій.. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Настануть жнива, загадає хазяїн, і мусиш іти, а своє, як знаєш, хоч і вночі збирай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 40).
 
//  Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним. Буває щастя скрізь поганцям, А добрий мусить пропадать (Іван Котляревський, I, 1952, 114); Прибій.. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Настануть жнива, загадає хазяїн, і мусиш іти, а своє, як знаєш, хоч і вночі збирай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 40).
 
  Мусить бути, у знач. вставн. сл. — напевне. Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Тарас Шевченко, I, 1963, 31).
 
  Мусить бути, у знач. вставн. сл. — напевне. Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Тарас Шевченко, I, 1963, 31).
  
 
2. діал. Могти. Полюбила козаченька, не мушу забути (Словник Грінченка).
 
2. діал. Могти. Полюбила козаченька, не мушу забути (Словник Грінченка).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 830.
 
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 27: Рядок 26:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 830.
 +
 +
http://sum.in.ua/p/4/830/2
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
 
 
[[Категорія:Слова 2019 року]]
 
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 23:09, 1 грудня 2019

Мусити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Ном. № 1075. Просили не хотів, казали мусив. Ном. № 1076. Мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. Шевч. 79. Не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Мет. Ніяк не мусе достати грошей. ХС. IV. 17.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Уживається як член складеного присудка у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). Брати його,.. Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались, потім розійшлись І ти їх мусила збирати... (Тарас Шевченко, II, 1953, 322); — Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (Іван Франко, VI, 1951, 161); — Я уявляю собі морську школу на високому березі. З усіх вікон школи мусить синіти море (Юрій Яновський, II, 1958, 80);

// Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним. Буває щастя скрізь поганцям, А добрий мусить пропадать (Іван Котляревський, I, 1952, 114); Прибій.. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Настануть жнива, загадає хазяїн, і мусиш іти, а своє, як знаєш, хоч і вночі збирай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 40).

Мусить бути, у знач. вставн. сл. — напевне. Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Тарас Шевченко, I, 1963, 31).

2. діал. Могти. Полюбила козаченька, не мушу забути (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 830.

http://sum.in.ua/p/4/830/2

Зовнішні посилання