Відмінності між версіями «Кудлач»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кудлач. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кудлач.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 15:42, 1 грудня 2019
Кудлач, -ча, м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо. Рудч. Ск. І. 22.
Зміст
Академічний тлумачний словник
1. Кудлата собака. Ми з матір'ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив. Зайшлись кудлаї (Леонід Первомайський, II, 1958, 336); Він мерщій підхопив цуценя на руки, притис до грудей і почав пестити кошлату, всю в будяках, шерсть маленького кудлая (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 11).
2. Про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань. [Подорожній (стиха до шинкаря):] Чи можна того кудлая пивом почастувати? (Леся Українка, IV, 1954, 223).
Ілюстрації
|
|
|
|
