Відмінності між версіями «Юха»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 19 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Юха́, юхи́, '''''ж. ''1) Супъ, уха, вообще жижица въ вареной пищѣ. Вх. Уг. 278. ''Юхи підсип, коли єсть. ''Ном. № 13363. ''З дешевої риби і юха дешева. ''Ном. № 10535. Чаще въ этомъ знач. употребляется ум. '''юшка'''. ('''См.). Набра́тися чиєї юхи́'''. Усвоить чьи манеры, обычаи, духъ. ''Школярської юхи набрався. ''Ном. № 6096. 2) Кровь (презрительно). Желех. '''Собача юха''', употр. какъ бранное слово. ''Як поп’ється, то йому не кажи ні злого ні доброго, така собача юха. ''ЗОЮР. І. 152.
+
Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.
[[Категорія:Юх]]
+
 
 +
♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097).
 +
 
 +
УХА, Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар).
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/49/53422/362439.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
 
 +
Уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару.  
 +
 
 +
— Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький);
 +
 
 +
Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко).
 +
 
 +
Синоніми
 +
 
 +
Рідка страва, так зване перше суп, розм. зупа, діал. поливка, (з пшона) куліш, зовсім рідка, малокалорійна бурда, похльопка, баланда.
  
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
==Медіа==
 
  
==Див. також==
 
  
==Джерела та література==
+
Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами.
 +
 
 +
Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень — цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Мілку рибу не чистили, аби юшка була густішою.
 +
 
 +
Таку юшку називають козацькою, вона найпростіша в приготуванні, і нині рибалки найперше готують козацьку юшку.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
  
==Зовнішні посилання==
 
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 13:13, 1 грудня 2019

Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.

♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097).

УХА, Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар).

Фразеологічний словник української мови

Уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару.

— Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький);

Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко).

Синоніми

Рідка страва, так зване перше суп, розм. зупа, діал. поливка, (з пшона) куліш, зовсім рідка, малокалорійна бурда, похльопка, баланда.

Ілюстрації

Юшка.jpg Юшка1.jpg Юшка2.jpg Юшка3.jpg


Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами.

Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень — цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Мілку рибу не чистили, аби юшка була густішою.

Таку юшку називають козацькою, вона найпростіша в приготуванні, і нині рибалки найперше готують козацьку юшку.