Відмінності між версіями «Сужений»
(→Медіа) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Ворожіння на суженого [https://ekstrasens.stb.ua/ua/2019/10/24/gadaniya-na-suzhenogo-8-prostyh-sposobov/] | ||
| + | Ворожіння за допомогою гральних карт | ||
| + | У ніч перед повним місяцем візьміть з колоди карт 4 вальти та 4 королі і покладіть їх обличчям вниз. Перед тим як лягати спати, залиште їх під подушкою та проговоріть: «Мій суджений, долею мені присуджений, вранці в двері постукай, ім’я своє підкажи». | ||
| + | |||
| + | Якщо вранці постукає жінка – заміж вийдете нескоро. | ||
| + | Якщо чоловік – запитайте його ім’я, адже так само зватимуть вашого чоловіка. | ||
| + | Якщо не постукає ніхто – вам ще рано знати, хто ваш суджений. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Словник Української мови Академічний тлумачний словник [http://sum.in.ua] | ||
| + | 2. Сайти стб [https://ekstrasens.stb.ua/] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 11:18, 1 грудня 2019
Сужений, -ного, м. Суженый. Суженому дівка. Ном. № 4922.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Те саме що СУ́ДЖЕНИЙ [1] , а, е.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до судити. Найнеймовірніші чутки гасали по селах та хуторах: німці.. палять хліба в Грунському районі, вирубують ліси, щоб не заводилися партизани: ті, що були розкуркулені та суджені за Радянської влади, тікають із тюрем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 300); — В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 87); Того, що суджене, боятися не треба (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 312); // суджено, безос. присудк. сл. Микита — це був теж коновод з їх товариства. Його піймано, суджено (Борис Грінченко, II, 1963, 278); [Жірондист:] Кожний в світі може тільки жити або вмирати, третього ж — нічого не суджено на сьому світі людям (Леся Українка, II, 1951, 179).
2. у знач. ім. суджений, ного, чол.; суджена, ної, жін., розм. Призначений (призначена) долею; наречений (наречена). [Маруся:] Мій суджений, мабуть, ще десь на припічку кашу їсть (Марко Кропивницький, I, 1958, 94); Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали, ніж весільних (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 35); — Мамко, я збираюся шукати мою суджену. — Не йди, синку, нікуди. Ти можеш і тут оженитися (Три золоті слова, 1968, 107).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=N9W2oxHFxx4
Див. також
Ворожіння на суженого [2] Ворожіння за допомогою гральних карт У ніч перед повним місяцем візьміть з колоди карт 4 вальти та 4 королі і покладіть їх обличчям вниз. Перед тим як лягати спати, залиште їх під подушкою та проговоріть: «Мій суджений, долею мені присуджений, вранці в двері постукай, ім’я своє підкажи».
Якщо вранці постукає жінка – заміж вийдете нескоро. Якщо чоловік – запитайте його ім’я, адже так само зватимуть вашого чоловіка. Якщо не постукає ніхто – вам ще рано знати, хто ваш суджений.
Джерела та література
1. Словник Української мови Академічний тлумачний словник [3] 2. Сайти стб [4]
