Відмінності між версіями «Яниченько»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Яни́ченько, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''яничар. ''' Категорія:Ян) |
|||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Яни́ченько, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''яничар. ''' | '''Яни́ченько, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''яничар. ''' | ||
[[Категорія:Ян]] | [[Категорія:Ян]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | 1. Пестливе значення слова яничар. | ||
+ | Яничар- у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. Реве гарматами Скутара, Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); [Юсуф:] Яничари! сюди, на поміч! Яничари! військо! бий тривогу! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 466); Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (Михайло Стельмах, I, 1962, 175); | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (3964564).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (2977565).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (1934783).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия866238.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 00:35, 1 грудня 2019
Яни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар.
Зміст
Сучасні словники
1. Пестливе значення слова яничар. Яничар- у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. Реве гарматами Скутара, Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); [Юсуф:] Яничари! сюди, на поміч! Яничари! військо! бий тривогу! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 466); Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (Михайло Стельмах, I, 1962, 175);