Відмінності між версіями «Свиснява»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Зовнішні посилання)
Рядок 3: Рядок 3:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
Свист — характерний високий звук. Людиною видається за допомогою видування повітря крізь губи, складені трубочкою, або іншими способами (двома пальцями, за допомогою свистка). Існують також тварини, що свистять. За допомогою свисту можна озвучувати мелодії (в хорошому виконанні - художній свист). Проводяться конкурси свисту. Словом свист позначають і схожі звуки походження, яких не пов'язане з живою природою.
 +
СВИСТІТИ, свищу, свистиш, недок. 1. неперех. Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе (Мирний, І, 1954, 244); Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. - Перестань свистіти, це тобі не в конюшні! (Тют., Вир, 1964, 33); На гору виходить, крадучись, поліцай, оглядається, зазирає в кущі. Свистить у свищик (Вас., III, 1960, 267); Жартують молодєки [молодики], висміюють усіх, свистять услід (Хотк., II, 1966, 183); Нам здалося, що почався землетрус. Люди гукали, свистіли, підскакували, обіймалися (Ю. Янов., II, 1954, 26); - Спить Кавуниха? - спитав Микола.- Спить, аж носом свистить,- сказала Нимидора (Н.-Лев., II, 1956, 178); Я приклав ухо до дверей. Свистить [дитина]? Свистить... Як їй трудно дихати, як вона мучиться, бідна пташка... (Коцюб., І, 1955, 415).
 +
 +
@ Вітер свистить (свистів) у кишенях див. вітер; Вітер у голові свистить у кого - те саме, що Вітер у голові [грає] (див. вітер); Кричи, свисти - не можна догнати когось, швидко зник хтось. Оксен блись одного в вухо, блись другого, до дверей і - кричи, свисти! (Тют., Вир, 1964, 21).
 +
 +
2. неперех. Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга (Н.-Лев., VII, 1966, 122); - Ото черепахи свистять,- каже Іван (Мирний, V, 1955, 349); Дикі бджоли гудуть за медом, ховрашок свистить (Ю. Янов., II, 1958, 181).
 +
 +
3. неперех. Утворювати свист (у 3 знач.). Машина свистить, і ми товпимось до вікна. Це наш роз'їзд (Коцюб., II, 1955, 235); Десь за заводом, виїжджаючи на вузькоколійку, свистів паровозик (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22).
 +
 +
4. неперех. Утворювати свист (у 4 знач.). Деркач [віник] свистів, як шуліка в повітрі, у Мелащиних руках (Н.-Лев., II, 1956, 358); Хлопці рішали задачі.., але рішити ніхто не міг. Лінійка [вчительки] так і свистіла в повітрі (Мик., Повісті.., 1956, 29); Вперше спокійним було таврійське небо, яке ще кілька днів тому свистіло снарядами, кулями та шрапнеллю (Гончар, II, 1959, 443); Свистіла надворі передріздвяна хуга (Ле, Наливайко, 1957, 37); Осінній вітер свистить у маленьких горішніх віконцях товарного вагона (Хижняк, Тамара, 1959, 158); Вітер свистів парубкові у вухах (Томч., Жменяки, 1964, 62); Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері,.. робив обручі (Коцюб., II, 1955, 125); Серпи свистіли в їхніх руках, і з тихим шелестом падало позаду їх ізжовкле, тучне жито (Смолич, II, 1958, 230); // безос. Голова [Чіпчина] заходила ходором,.. свистіло та пищало в його ушах... (Мирний, І, 1949, 306); Біг [Грицько] настрашений, не почуваючи під собою ніг.. У вухах свистіло, а земля під ногами м'яко пружинила (Коз., Блискавка, 1962
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
<gallery>
−
|- valign="top"
+
Файл:Sіvist.jpg|Опис1
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
Файл:Pochemu_doma_nelzya_svistet_3.jpg|Опис2
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
</gallery>
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
−
|}
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 22: Рядок 29:
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{
 
}}}]]
 
}}}]]
−
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]
 
[[Категорія:Св]]
 
[[Категорія:Св]]

Версія за 23:08, 30 листопада 2019

Сви́снява, -ви, ж. Свистаніе, свистъ. Там така крикнява, свиснява. Левч. 62.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Свист — характерний високий звук. Людиною видається за допомогою видування повітря крізь губи, складені трубочкою, або іншими способами (двома пальцями, за допомогою свистка). Існують також тварини, що свистять. За допомогою свисту можна озвучувати мелодії (в хорошому виконанні - художній свист). Проводяться конкурси свисту. Словом свист позначають і схожі звуки походження, яких не пов'язане з живою природою. СВИСТІТИ, свищу, свистиш, недок. 1. неперех. Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе (Мирний, І, 1954, 244); Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. - Перестань свистіти, це тобі не в конюшні! (Тют., Вир, 1964, 33); На гору виходить, крадучись, поліцай, оглядається, зазирає в кущі. Свистить у свищик (Вас., III, 1960, 267); Жартують молодєки [молодики], висміюють усіх, свистять услід (Хотк., II, 1966, 183); Нам здалося, що почався землетрус. Люди гукали, свистіли, підскакували, обіймалися (Ю. Янов., II, 1954, 26); - Спить Кавуниха? - спитав Микола.- Спить, аж носом свистить,- сказала Нимидора (Н.-Лев., II, 1956, 178); Я приклав ухо до дверей. Свистить [дитина]? Свистить... Як їй трудно дихати, як вона мучиться, бідна пташка... (Коцюб., І, 1955, 415).

@ Вітер свистить (свистів) у кишенях див. вітер; Вітер у голові свистить у кого - те саме, що Вітер у голові [грає] (див. вітер); Кричи, свисти - не можна догнати когось, швидко зник хтось. Оксен блись одного в вухо, блись другого, до дверей і - кричи, свисти! (Тют., Вир, 1964, 21).

2. неперех. Видавати свист (у 2 знач.). Десь в кущах безупинно свистіла омелга (Н.-Лев., VII, 1966, 122); - Ото черепахи свистять,- каже Іван (Мирний, V, 1955, 349); Дикі бджоли гудуть за медом, ховрашок свистить (Ю. Янов., II, 1958, 181).

3. неперех. Утворювати свист (у 3 знач.). Машина свистить, і ми товпимось до вікна. Це наш роз'їзд (Коцюб., II, 1955, 235); Десь за заводом, виїжджаючи на вузькоколійку, свистів паровозик (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22).

4. неперех. Утворювати свист (у 4 знач.). Деркач [віник] свистів, як шуліка в повітрі, у Мелащиних руках (Н.-Лев., II, 1956, 358); Хлопці рішали задачі.., але рішити ніхто не міг. Лінійка [вчительки] так і свистіла в повітрі (Мик., Повісті.., 1956, 29); Вперше спокійним було таврійське небо, яке ще кілька днів тому свистіло снарядами, кулями та шрапнеллю (Гончар, II, 1959, 443); Свистіла надворі передріздвяна хуга (Ле, Наливайко, 1957, 37); Осінній вітер свистить у маленьких горішніх віконцях товарного вагона (Хижняк, Тамара, 1959, 158); Вітер свистів парубкові у вухах (Томч., Жменяки, 1964, 62); Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері,.. робив обручі (Коцюб., II, 1955, 125); Серпи свистіли в їхніх руках, і з тихим шелестом падало позаду їх ізжовкле, тучне жито (Смолич, II, 1958, 230); // безос. Голова [Чіпчина] заходила ходором,.. свистіло та пищало в його ушах... (Мирний, І, 1949, 306); Біг [Грицько] настрашений, не почуваючи під собою ніг.. У вухах свистіло, а земля під ногами м'яко пружинила (Коз., Блискавка, 1962

Ілюстрації

  • Опис1

  • Опис2

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{ }}}]]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Свиснява&oldid=287871