Відмінності між версіями «Крок»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | === Академічний тлумачний словник (1970—1980) === | ||
+ | 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь 2). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 172); Пан Гнатковський.. витріщився й поступив крок назад (Лесь Мартович, Тв., 1954, 202); На руїнах тиша. Зінька ступила крок.., ще прислухалась (Андрій Головко, II, 1957, 173); Зелений шум пливе над ними неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); | ||
+ | // тільки мн. Звуки від такого руху. У цій хвилині почулися в сінях кроки (Іван Франко, VI, 1951, 191); На шляху затихають кроки Олександра (Михайло Стельмах, II, 1962, 42); * Образно. Здається мені, що я серед тиші ловлю останні кроки життя (Юрій Яновський, II, 1958, 18). | ||
+ | ♦ Вибивати (відбивати, рубати) крок — твердо й чітко ступати під час ходіння. Чітко вибиваючи крок, .. оркестр.. вимарширував на Рибальську (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 53); Високий чорнявий хлопець у званні лейтенанта танкових військ, підтягнутий і стрункий, чітко відбиваючи крок, підійшов до генерала (Вадим Собко, Серце, 1952, 78); Рубаючи крок, проходили прапороносці (Олесь Гончар, III, 1959, 370); Відмірювати (відміряти) кроки див. відмірювати; Дотримувати (дотримати, додержувати, додержати і т. ін.) кроку: а) (з ким, рідко кому) не відставати від когось у чому-небудь. Своїми дотепами.. він підгонював [підганяв] їх пити все більше й більше, щоб додержати йому кроку (Іван Франко, IV, 1950, 241); б) те саме, що Іти в ногу (див. нога). З трудом Сторожа додержує кроку (Павло Грабовський, I, 1959, 306); Крок за кроком: а) дуже повільно; повагом, помалу. Дно було нерівне, і вони мусили посуватись обережно, крок за кроком (Олесь Гончар, Новели, 1954, 60); б) поступово, у певній послідовності. Марта почала розповідати. Крок за кроком, слово за словом, нічого не приховуючи (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 140); Крок назад — відхід, відступ від досягнутого. — Від нас залежить доля батальйону. Крок назад — уже зрада (Олесь Гончар, III, 1959, 117); Крок у крок іти (ступати і т. ін.): а) (з ким) іти (ступати) в такт, роблячи рівночасно з іншими кроки; іти в ногу. Щоб потрапити з ним крок у крок, часто дріботіла [Катерина] ногами і спотикалася (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 350); б) (за ким) невідступно, не відходячи йти за кимось. * Образно. Він ішов злегка розгойданою ходою, не відчуваючи, що за ним крок у крок ступає його совість (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 372); Кроком руш! — уживається як команда йти в певному напрямі. [В'юн:] Загін — струнко! ..Кроком руш! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 152); Кроку не може (не міг і т. ін.) ступити (зробити); І кроку не ступить (не ступлять і т. ін.) без кого — без чиєї-небудь допомоги, участі нічого не може (не міг, не можуть і т. ін.) здійснити, зробити. — Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 71); Міряти кроки — розмірено ходити туди й назад. Біля воріт міряє кроки вартовий (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 42); На кожному (кожнім) кроці: а) скрізь, усюди; де не ступиш. За руки ми взялись, і тихе павутиння обличчя обпліта на кожнім кроці нам (Володимир Сосюра, I, 1957, 202); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Юрій Смолич, I, 1958, 63); б) раз у раз, постійно; безперервно. Сьогодні всі були якісь особливо вразливі і ображалися на кожному кроці (Олесь Гончар, IV, 1960, 46); Небезпека чекала на кожному кроці: за переданий товаришеві найменший шматочок хліба — смерть, за перехоплену записку — смерть, за необмежені розмови — смерть (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 209); Ні кроку [назад, вперед і т. ін.]! — уживається як наказ, команда не рухатися з місця. Ми для того й вийшли на цю путь широку, щоб іти вперед нам — і назад ні кроку! (Павло Тичина, II, 1957, 267); — Ні кроку назад! Окопуватись! — скомандував Бронников (Олесь Гончар, II, 1959, 318); Ні (і) на [один] крок не...; Ні (і) кроку не...: а) нікуди. Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 221); І кроку від себе не відпускає [Семен], все просить співати (Марко Вовчок, I, 1955, 281); б) нітрохи, ніскільки. Воєнком.. не відставав від неї ні на крок (Олесь Гончар, II, 1959, 180); Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу (Іван Франко, XIII, 1954, 326); Рівняти крок з ким, на кого і без додатка: а) те саме, що Іти в ногу (див. нога). Людські потоки Під гордий марш свої рівняють кроки (Максим Рильський, II, 1960, 19); б) робити так, як хтось інший. — Ми молоді, — продовжувала вона, — не з дідами ж нам крок рівняти! (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 30). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Про ступінь, етап у розвитку чого-небудь, в освоєнні чогось нового, у розв'язанні якогось завдання тощо. Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити (Юрій Яновський, II, 1958, 10). | ||
+ | ♦ Крок уперед — про певний поступ, успіх у чомусь. Знов рік минув. Знов крок один вперед ступило всім нам дорогеє діло (Іван Франко, XIII, 1954, 80); Переклади Старицького, Грабовського і Франка були значним кроком уперед, рівняючи з давнішими (Максим Рильський, III, 1956, 105). | ||
+ | |||
+ | 3. перев. з означ. Те саме, що хода 1. Валентій.. хитким, непевним кроком Ступив наперед (Іван Франко, XIII, 1954, 225); Швидким кроком підійшов він до.. панночки і взяв її в танець (Леся Українка, III, 1952, 586); Устина.. пройшлася легким дівочим кроком (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 49); | ||
+ | // Про спокійну, тиху ходу коня; найповільніший алюр. Виїхала проти нас на коні Маня. Їхала кроком (Ольга Кобилянська, III, 1956, 51); Крок — найповільніший алюр, при якому кінь піднімає та опускає на землю ноги, чергуючи по діагоналі (Конярство, 1957, 22). | ||
+ | Збавляти (збавити) крок (кроку) див. збавляти; Повертати (повернути) крок див. повертати. | ||
+ | |||
+ | 4. з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін. Панна Юзя пробігла мазурковим кроком.. до альтанки (Леся Українка, III, 1952, 666); Пара за парою, зберігаючи дистанцію, дівчата йдуть змінним кроком (Збірник українських народних танців, 1957, 19); Фінський крок. | ||
+ | |||
+ | 5. перез. з означ., перен. Учинок, дія (у 2 знач.). Нарешті він раз зважився на рішучий крок (Іван Франко, VI, 1951, 249); Воронцов знав і те, що.. кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю тут, під чужою дамбою (Олесь Гончар, III, 1959, 366); | ||
+ | // Захід, маневр. Голота.. підозріло стежила за його дипломатичними кроками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 404). | ||
+ | ♦ Перший крок; Перші кроки до чого і з означ. — початок у якійсь справі, діяльності тощо. То не була ще опера, — то були тільки перші кроки до неї (Панас Мирний, III, 1954, 201); Хоч в його [І. Франка] листі до мене нема ніякого формального перепрошування, але я його вважаю за перший крок до згоди (Леся Українка, V, 1956, 212); Він [О. Пушкін] любовно благословив перші літературні кроки.. Гоголя (Максим Рильський, III, 1956, 21). | ||
+ | |||
+ | 6. Відстань (приблизно 70—75 см) між стопами ніг під час ходіння як міра довжини. Стоїмо на тій самій землі — ледве десять кроків між нами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); В Заячій балці кроків за сто попереду.. Марко помітив биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9); Недаром кажуть: для босого й два кроки — верста (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 73). | ||
+ | ♦ Бути (опинитися) на крок від загибелі див. загибель; Гігантськими кроками йти вперед; Зробити гігантський крок уперед див. гігантський; Один крок до чого — дуже близько до чогось; поряд. Від неймовірного багатства до неймовірної бідності тут [у Перу] один крок (Знання та праця, 6, 1971, 17); Саженними кроками йти (просуватися і т. ін.) див. саженний; Семимильними кроками йти (просуватися і т. ін.) див. семимильний. | ||
+ | |||
+ | 7. спец. Певна стала відстань або величина чого-небудь (при спрямованому рухові механізму, деталі тощо). Відстань між двома сусідніми витками [різьби], вимірювану паралельно осі гвинта, називають кроком гвинта (Токарна справа, 1957, 15). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 21: | Рядок 43: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 22:13, 30 листопада 2019
Кро́к, -ку, м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346. 2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою. Шух. І. 258. МУЕ. III. 20.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь 2). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 172); Пан Гнатковський.. витріщився й поступив крок назад (Лесь Мартович, Тв., 1954, 202); На руїнах тиша. Зінька ступила крок.., ще прислухалась (Андрій Головко, II, 1957, 173); Зелений шум пливе над ними неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); // тільки мн. Звуки від такого руху. У цій хвилині почулися в сінях кроки (Іван Франко, VI, 1951, 191); На шляху затихають кроки Олександра (Михайло Стельмах, II, 1962, 42); * Образно. Здається мені, що я серед тиші ловлю останні кроки життя (Юрій Яновський, II, 1958, 18). ♦ Вибивати (відбивати, рубати) крок — твердо й чітко ступати під час ходіння. Чітко вибиваючи крок, .. оркестр.. вимарширував на Рибальську (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 53); Високий чорнявий хлопець у званні лейтенанта танкових військ, підтягнутий і стрункий, чітко відбиваючи крок, підійшов до генерала (Вадим Собко, Серце, 1952, 78); Рубаючи крок, проходили прапороносці (Олесь Гончар, III, 1959, 370); Відмірювати (відміряти) кроки див. відмірювати; Дотримувати (дотримати, додержувати, додержати і т. ін.) кроку: а) (з ким, рідко кому) не відставати від когось у чому-небудь. Своїми дотепами.. він підгонював [підганяв] їх пити все більше й більше, щоб додержати йому кроку (Іван Франко, IV, 1950, 241); б) те саме, що Іти в ногу (див. нога). З трудом Сторожа додержує кроку (Павло Грабовський, I, 1959, 306); Крок за кроком: а) дуже повільно; повагом, помалу. Дно було нерівне, і вони мусили посуватись обережно, крок за кроком (Олесь Гончар, Новели, 1954, 60); б) поступово, у певній послідовності. Марта почала розповідати. Крок за кроком, слово за словом, нічого не приховуючи (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 140); Крок назад — відхід, відступ від досягнутого. — Від нас залежить доля батальйону. Крок назад — уже зрада (Олесь Гончар, III, 1959, 117); Крок у крок іти (ступати і т. ін.): а) (з ким) іти (ступати) в такт, роблячи рівночасно з іншими кроки; іти в ногу. Щоб потрапити з ним крок у крок, часто дріботіла [Катерина] ногами і спотикалася (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 350); б) (за ким) невідступно, не відходячи йти за кимось. * Образно. Він ішов злегка розгойданою ходою, не відчуваючи, що за ним крок у крок ступає його совість (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 372); Кроком руш! — уживається як команда йти в певному напрямі. [В'юн:] Загін — струнко! ..Кроком руш! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 152); Кроку не може (не міг і т. ін.) ступити (зробити); І кроку не ступить (не ступлять і т. ін.) без кого — без чиєї-небудь допомоги, участі нічого не може (не міг, не можуть і т. ін.) здійснити, зробити. — Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 71); Міряти кроки — розмірено ходити туди й назад. Біля воріт міряє кроки вартовий (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 42); На кожному (кожнім) кроці: а) скрізь, усюди; де не ступиш. За руки ми взялись, і тихе павутиння обличчя обпліта на кожнім кроці нам (Володимир Сосюра, I, 1957, 202); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Юрій Смолич, I, 1958, 63); б) раз у раз, постійно; безперервно. Сьогодні всі були якісь особливо вразливі і ображалися на кожному кроці (Олесь Гончар, IV, 1960, 46); Небезпека чекала на кожному кроці: за переданий товаришеві найменший шматочок хліба — смерть, за перехоплену записку — смерть, за необмежені розмови — смерть (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 209); Ні кроку [назад, вперед і т. ін.]! — уживається як наказ, команда не рухатися з місця. Ми для того й вийшли на цю путь широку, щоб іти вперед нам — і назад ні кроку! (Павло Тичина, II, 1957, 267); — Ні кроку назад! Окопуватись! — скомандував Бронников (Олесь Гончар, II, 1959, 318); Ні (і) на [один] крок не...; Ні (і) кроку не...: а) нікуди. Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 221); І кроку від себе не відпускає [Семен], все просить співати (Марко Вовчок, I, 1955, 281); б) нітрохи, ніскільки. Воєнком.. не відставав від неї ні на крок (Олесь Гончар, II, 1959, 180); Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу (Іван Франко, XIII, 1954, 326); Рівняти крок з ким, на кого і без додатка: а) те саме, що Іти в ногу (див. нога). Людські потоки Під гордий марш свої рівняють кроки (Максим Рильський, II, 1960, 19); б) робити так, як хтось інший. — Ми молоді, — продовжувала вона, — не з дідами ж нам крок рівняти! (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 30).
2. перен. Про ступінь, етап у розвитку чого-небудь, в освоєнні чогось нового, у розв'язанні якогось завдання тощо. Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити (Юрій Яновський, II, 1958, 10). ♦ Крок уперед — про певний поступ, успіх у чомусь. Знов рік минув. Знов крок один вперед ступило всім нам дорогеє діло (Іван Франко, XIII, 1954, 80); Переклади Старицького, Грабовського і Франка були значним кроком уперед, рівняючи з давнішими (Максим Рильський, III, 1956, 105).
3. перев. з означ. Те саме, що хода 1. Валентій.. хитким, непевним кроком Ступив наперед (Іван Франко, XIII, 1954, 225); Швидким кроком підійшов він до.. панночки і взяв її в танець (Леся Українка, III, 1952, 586); Устина.. пройшлася легким дівочим кроком (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 49); // Про спокійну, тиху ходу коня; найповільніший алюр. Виїхала проти нас на коні Маня. Їхала кроком (Ольга Кобилянська, III, 1956, 51); Крок — найповільніший алюр, при якому кінь піднімає та опускає на землю ноги, чергуючи по діагоналі (Конярство, 1957, 22).
Збавляти (збавити) крок (кроку) див. збавляти; Повертати (повернути) крок див. повертати.
4. з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін. Панна Юзя пробігла мазурковим кроком.. до альтанки (Леся Українка, III, 1952, 666); Пара за парою, зберігаючи дистанцію, дівчата йдуть змінним кроком (Збірник українських народних танців, 1957, 19); Фінський крок.
5. перез. з означ., перен. Учинок, дія (у 2 знач.). Нарешті він раз зважився на рішучий крок (Іван Франко, VI, 1951, 249); Воронцов знав і те, що.. кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю тут, під чужою дамбою (Олесь Гончар, III, 1959, 366); // Захід, маневр. Голота.. підозріло стежила за його дипломатичними кроками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 404). ♦ Перший крок; Перші кроки до чого і з означ. — початок у якійсь справі, діяльності тощо. То не була ще опера, — то були тільки перші кроки до неї (Панас Мирний, III, 1954, 201); Хоч в його [І. Франка] листі до мене нема ніякого формального перепрошування, але я його вважаю за перший крок до згоди (Леся Українка, V, 1956, 212); Він [О. Пушкін] любовно благословив перші літературні кроки.. Гоголя (Максим Рильський, III, 1956, 21).
6. Відстань (приблизно 70—75 см) між стопами ніг під час ходіння як міра довжини. Стоїмо на тій самій землі — ледве десять кроків між нами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); В Заячій балці кроків за сто попереду.. Марко помітив биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9); Недаром кажуть: для босого й два кроки — верста (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 73). ♦ Бути (опинитися) на крок від загибелі див. загибель; Гігантськими кроками йти вперед; Зробити гігантський крок уперед див. гігантський; Один крок до чого — дуже близько до чогось; поряд. Від неймовірного багатства до неймовірної бідності тут [у Перу] один крок (Знання та праця, 6, 1971, 17); Саженними кроками йти (просуватися і т. ін.) див. саженний; Семимильними кроками йти (просуватися і т. ін.) див. семимильний.
7. спец. Певна стала відстань або величина чого-небудь (при спрямованому рухові механізму, деталі тощо). Відстань між двома сусідніми витками [різьби], вимірювану паралельно осі гвинта, називають кроком гвинта (Токарна справа, 1957, 15).