Відмінності між версіями «Бахмат»
(Створена сторінка: '''Бахмат, -та,''' ''м.'' Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. ''Сідайте на свої бахмати довгогриві і ...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/bakhmat Словник української мови (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | БАХМА́Т, а, чол., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/36/53393/235101.html Словник іншомовник слів]=== | ||
| + | |||
| + | БАХМАТ (тат.) | ||
| + | татарський бойовий кінь. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:19671a1d42bf64737be180cfa7ac8d82.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1193px-Beaux-Arts_de_Carcassonne_-_Combat_de_Romains_et_de_Gaulois_-_Evariste-Vital_Luminais.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:art-mount-blade-istoriya-geroya-3890.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ngc-Australian-War-Horse2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|seJa1DIlQoE}} | ||
| + | {{#ev:youtube|eQZGvxM_Dq0}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | — Дурниці! Мій люципер витримає, а твій бахмат — татарсь¬кий, вони до голоду звичні. Ногайці в походах ніколи їх не году¬ють, кажуть, що без їжі твар легше перетерплює втому. А тата¬ри, аби ти знав, про коней піклуються ліпше, ніж про себе! | ||
| + | |||
| + | — Серед різномастих бахматів він упізнав високого жеребця-білонога. | ||
| + | |||
| + | — Харцизи ловили неосідланих бахматів, стрибали їм на спини (Юрій Обжелян, ПОБРАТИМИ (оповідання)-2006-). | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [http://vidia.ua/2012/7363 Скакуни – на вагу золота ] | ||
| + | |||
| + | БАХМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ | ||
| + | |||
| + | БАХМА́Т «верховий кінь; в’ючний кінь» | ||
| + | |||
| + | - не зовсім ясне; | ||
| + | |||
| + | - вважається запозиченням з татарської (точніше, ногайської) мови, в якій пояснюється як складне слово, утворене з пахн «широкий» (перс. peḫn «тс.») і ат «кінь», спільнотюркського походження. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 22:10, 30 листопада 2019
Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970—1980)
БАХМА́Т, а, чол., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6).
Словник іншомовник слів
БАХМАТ (тат.) татарський бойовий кінь.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
— Дурниці! Мій люципер витримає, а твій бахмат — татарсь¬кий, вони до голоду звичні. Ногайці в походах ніколи їх не году¬ють, кажуть, що без їжі твар легше перетерплює втому. А тата¬ри, аби ти знав, про коней піклуються ліпше, ніж про себе!
— Серед різномастих бахматів він упізнав високого жеребця-білонога.
— Харцизи ловили неосідланих бахматів, стрибали їм на спини (Юрій Обжелян, ПОБРАТИМИ (оповідання)-2006-).
Зовнішні посилання
БАХМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
БАХМА́Т «верховий кінь; в’ючний кінь»
- не зовсім ясне;
- вважається запозиченням з татарської (точніше, ногайської) мови, в якій пояснюється як складне слово, утворене з пахн «широкий» (перс. peḫn «тс.») і ат «кінь», спільнотюркського походження.
