Відмінності між версіями «Уласкавити»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | УЛАСКА́ВЛЮВАТИ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКА́ВИТИ (ВЛАСКА́ВИТИ), влю, виш; мн. уласкавлять; док., перех., розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. Він утрете спитався її, і благав, і власкавлював, і всю образу попередню, відмови давні вважав уже за добре (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 162); От до того царя і вдалася покірно Юнона. — Еоле! Владі твоїй господар людей і безсмертних Хвилі віддав — і власкавлювать їх, і здіймати вітрами (Микола Зеров, Вибр., 1966, 223); Тільки заздалегідь добре заплативши попові за хрестини, можна було його власкавити: дочка буде не Євпистимія чи, Каздоя, а просто Марія (Олесь Донченко, VI, 1957, 53) — Ця корова з норовом.. З незвички затримала молоко Ніяк не могла її уласкавити (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 40). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 428.Коментарі (0) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 21:45, 30 листопада 2019
Уласкавити, -ся. См. Уласкавлювати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УЛАСКА́ВЛЮВАТИ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКА́ВИТИ (ВЛАСКА́ВИТИ), влю, виш; мн. уласкавлять; док., перех., розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. Він утрете спитався її, і благав, і власкавлював, і всю образу попередню, відмови давні вважав уже за добре (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 162); От до того царя і вдалася покірно Юнона. — Еоле! Владі твоїй господар людей і безсмертних Хвилі віддав — і власкавлювать їх, і здіймати вітрами (Микола Зеров, Вибр., 1966, 223); Тільки заздалегідь добре заплативши попові за хрестини, можна було його власкавити: дочка буде не Євпистимія чи, Каздоя, а просто Марія (Олесь Донченко, VI, 1957, 53) — Ця корова з норовом.. З незвички затримала молоко Ніяк не могла її уласкавити (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 40). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 428.Коментарі (0)
Ілюстрації
|
|
|
|
