Відмінності між версіями «Вибирати»

Версія за 20:50, 30 листопада 2019

Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= Вибірати, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ВИБИРАТИ, аю, аєш, недок., ВИБРАТИ, беру, береш, док., перех. 1. Виділяючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого, меншого покою (Кобр., Вибр., 1954, 121); На руїнах молодиці Цілу цеглу вибирають (Вирган, Квіт. береги, 1950, 67); Вибрала [Софія] з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Л. Укр., III, 1952, 540); // Знаходити, визначати що-небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). Вибираючи позиції, Барклай весь час нетерпляче чекав донесень (Кочура, Зол. грамота, 1960, 115); Не вибираючи дороги, проламуючи власним тілом живопліт із глоду й терну, Ничипір кинувся до Грицька (Руд., Остання шабля, 1959, 556); Вибравши зручну хвилину, я ступив у стремено. Мить - і вже в сідлі (Збан., Крил. гонець, 1953, 9); // з кого. Надавати переваги кому-небудь, вважаючи кращим. [Ганна:] Що мені? Хіба мені було з кого вибирати: у наймах зросла, з наймів і заміж пішла (Кроп., II, 1953, 21); - Я вже... вибрала... собі жениха... - сказала Олена та й засоромилась і почервоніла як рак (Кв.-Осн., II, 1956, 206). 2. Голосуючи, виділяти ту чи іншу особу для виконання певних обов'язків. - Не мені бути вашим ватажком, вибирайте собі іншого (Стор., I, 1957, 339); І одногласне, одностайне Громада вибрала гетьмана - Преславного Лободу Івана (Шевч., II, 1953, 138); [Вітровий:] Як повернувся з армії, вибрали мене в правління і заступником голови призначили (Корн., II, 1955, 221). 3. Витягати, вичерпувати і т. ін. що-небудь за кілька або багато прийомів. Кинувся [Василь] помогти їй встати, тільки вона вже видряпалась і вибирала соломинки, що начіплялись їй у косу (Григ., Вибр., 1959, 35); Я сіті з моря вибираю Із сріблом трепетним живим (Нагн., Вибр., 1950, 95); Вибрав [Федя] бляшанкою воду, що набігла за ніч крізь погано забиті шви між дошками [човна] (Трубл., І, 1955, 98); // розм. Брати, одержувати (гроші). [Митродора:] Як тут гарно в садочку. Та й уродило добре цього року .. Ох, будемо грошики вибирати (Сам., II, 1958, 155); Ліс іде за дурницю. А за його, коли тільки з розумом продати, не двадцять вибереш (Мирний, III, 1954, 294). @ Вибрати очі - позбавити очей; осліпити. Коли йому вибрали очі, він заявив, що його годинник мав в собі ще один секрет (Фр., IV, 1950, 206); Невідомий співаче, твої вільнолюбні очі вибрав залізом хижий ординець (Стельмах, Хліб.., 1959, 39). 4. Вибірково збирати урожай деяких сільськогосподарських рослин, які дозрівають неодночасно (плоскінь, льон, огірки) або які треба виймати з землі за кілька прийомів (картоплю). А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч., II, 1953, 21); - Побіжи вибери свіжих огірочків та й заходжуйся коло вареників (Н.-Лев., II, 1956, 320); При ручному збиранні льону спочатку вибирають ( в окремі горстки ) довгі стебла, а потім короткі (Колг. енц., I, 1956, 742); Кілька днів тому зірвали квасолю.., а сьогодні вони вибирають картоплю (Шиян, Баланда, 1957, 250). 5. Робити заглибину у чому-небудь, виймаючи масу за кілька або багато разів. Я по пруттю видряпався аж під вершок [стогу], вибрав там під самим вершком у сіні таку нору, щоб зовсім закрила чоловіка (Фр., II, 1950, 25); Кузьмич припасував дошку.., потім показав, як треба вибирати пази (Руд., Вітер.., 1958, 373).

Ілюстрації

Словник синонімів

БРА́ТИ (рвати, виривати - льон, коноплі і т. ін.); ВИБИРА́ТИ (вибірково, в міру дозрівання). - Док.: ви́брати. Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (пісня); А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Т. Шевченко). ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. - Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Коцюбинський); Довелося відбирати найдужчих, найвитриваліших, тільки таких, що не мали поранень (В. Кучер); Чому саме цей, зручний для оглядин, столик він обрав для себе? (І. Ле). - Пор. 1. добира́ти. ВИБИРА́ТИ (про місце - знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИрозм. - Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Гончар); Танки обрали для свого нищівного удару саме позиції лейтенанта Широніна (І. Ле); Чоловіки пробирали собі місце, щоб сісти ближче до сусіда або свата (Л. Яновська). ВИБИРА́ТИкого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИзаст. - Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Одностайне Громада вибрала гетьмана - Преславного Лободу Івана (Т. Шевченко); Степан був активістом, його якось навіть обрали до місцевкому профспілки (В. Кучер); Клима обібрали в волості за голову (І. Нечуй-Левицький). ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. - Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); - Оберу собі таку [жінку], що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака). ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів); ВИСИПА́ТИ (про страву - з однієї посудини в іншу). - Док.: ви́лити, ви́лляти, відли́ти, ви́хлюпати, ви́бовтати, ви́плеснути, ви́плескати, ви́черпати, ви́брати, ви́сипати. Маруся вхопила Соломіїне відро і вилила воду в криницю (І. Нечуй-Левицький); В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко); Вони вихлюпували коряками воду з човнів (С. Добровольський); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич); Вичерпують касками воду [з окопів] солдати (І. Нехода); Вибрав [Федя] бляшанкою воду [з човна] (М. Трублаїні); Висипати з тарілки борщ. ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИрозм., ДОШУ́КУВАТИдіал.;ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). - Док.: добра́ти[дібра́ти], підібра́ти[підобра́тирідко], ви́шукати, підшука́ти, прибра́ти, дошука́ти, підста́вити, приду́мати. - Ось тобі клубки вовняних ниток усякого кольору. Добирай, як знаєш (І. Нечуй-Левицький); Чагар не міг підібрати слова й змовк (М. Хвильовий); По одній квіточці зривала вона ці синенькі волошки, вишукуючи найкращі, найповніші з них (С. Васильченко); Мотоциклісти-квартир’єри гасали вулицями, підшукуючи затишні хати для офіцерів (Григорій Тютюнник); Поганий з тебе стиліст, діду; не вмієш прибирати порівнянь (Г. Хоткевич); Вона.. почала між звуками щось перебирати. Вона дошукувала акорди акомпанементу якоїсь пісні (О. Кобилянська); Треба тільки лібретто виконати, а голоси до нього підставити з тих самих пісень, що народ співає ... (Панас Мирний); Знаходить [піп] у них [доносах] повторення виразів і, дбаючи про стиль, починає придумувати інші фрази (М. Стельмах). - Пор. 1. вибира́ти. КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИспец. (розпушуючи й перекидаючи шари землі). - Док.: ви́копати, ви́рити, ви́брати. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч); Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко); Кропиву ми викопували з корінням і складали на купу (О. Донченко); Умираючи, казав у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима (Марко Вовчок); Сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі [шахти] та й копаються на всі боки попідземлею (Б. Грінченко).

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8