Відмінності між версіями «Кувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кувати, кую́, -є́ш, '''''гл. ''1) Конать. ''Князь Борис все плуги кував та людям давав. ''Ном. № 66...) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 00:30, 7 вересня 2012
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. Ном. № 661. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. K. ЧР. 42. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481. 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. Макс. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. Шевч. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують. Г. Барв. 291.
