Відмінності між версіями «Чатина»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:sosna.jpg|праворуч|x300px|thumb|Чатина сосни]] |
==Словник Грінченка== | ==Словник Грінченка== | ||
'''Чатина, -ни, '''''ж. ''Иглы хвойнаго дерева. Гн. І. 68. Вх. Лем. 481. | '''Чатина, -ни, '''''ж. ''Иглы хвойнаго дерева. Гн. І. 68. Вх. Лем. 481. | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Дрібне гілля хвойних дерев. | Дрібне гілля хвойних дерев. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Додаткова інформація== | ==Додаткова інформація== | ||
| + | ===Складові частини хімічного складу хвої і листя=== | ||
| + | У ялиновій хвої міститься багато амінокислот, зокрема й незамінні. | ||
| − | + | Хвоя більшості рослин (ялини, сосни, ялівцю, кипарису) використовується у фармакології, ароматерапії і парфумерії. З хвої сосни і ялини виготовляють вітамінні препарати. У зимовій хвої більше вітамінів, ніж у літній[2]. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | У | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | 2 | + | |
| − | + | ===Приготування хвойного напою=== | |
| + | Для отримання вітамінного напою краще брати молоду хвою — одного року, — у ній менше гірких смолистих речовин. Готують хвойний напій так: промиту хвою в кількості 50 грамів (денна доза однієї людини) розтирають у порцеляновій ступці, заливають двома-трьома склянками кип'яченої води і дають настоятися в темному і прохолодному місці протягом двох годин. Добрим є додавання в настій трохи оцтової кислоти, а також цукру для смаку. Процідивши настій, п'ють його відразу. При зберіганні настій втрачає вітаміни. | ||
| − | + | ===Хвойне волокно=== | |
| + | Якщо прокип'ячену хвою потерти між долонями, то вийдуть волокна, ниточки — це так звана «соснова шерсть»; з неї виготовляють теплу білизну, роблять фуфайки для хворих. | ||
| − | + | ===Зберігання хвої=== | |
| + | Зібрану хвою з гілками можна зберігати під снігом на холоді протягом двох місяців і в кімнаті в банці з водою, як квіти. В останньому випадку вітаміни зберігаються місяць. При зберіганні в кімнаті в сухому вигляді хвоя втрачає вітаміни на третій день. | ||
| − | + | Одна склянка хвойного напою містить стільки ж вітаміну «С», скільки склянка томатного соку, і в п'ять разів більше, ніж прославлений мандрівниками і моряками лимонний сік. | |
| − | + | ===Тварини, що живляться хвоєю=== | |
| + | Тварини переважно живляться хвоєю щоб запобігти хворобі, наприклад, коти, кролі, лосі. | ||
| − | + | ==Випадки з історії== | |
| + | Жак Картьє в 1596 році виїхав на дослідження берегів Канади. На його кораблі весь екіпаж занедужав цингою. Двадцять шість матросів загинули від цинги, коли корабель підплив до річки св. Лаврентія. Висадившись на берег, команда корабля не могла знайти в північних лісах ні лимонів, ні овочів. Однак Жаку Картьє вдалося зав'язати дружні стосунки з індіанцями, які вирішили допомогти йому і його товаришам: вони порадили лікуватись від цинги настоєм з соснової хвої. І Картьє врятував залишки своєї команди від смерті цим засобом. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25252525.jpg|x250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:39685_0.jpg|x250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16_d_hvoja_pihty.jpg|x250px]] |
| − | |} | + | |} |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|NDOd3hIGsQU}} |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | * | + | * Глиця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. |
| − | + | * Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. | |
| − | + | * Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. | |
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Поточна версія на 20:31, 30 листопада 2019
Зміст
Словник Грінченка
Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева. Гн. І. 68. Вх. Лем. 481.
Сучасні словники
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С.
Гілки ялини, смереки, сосни; гілки з листям хвойних дерев.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун".
-и, ж., зах. Гілки хвойного дерева, хвоя.
Лемківський Словничок . Андрій Бігуняк, Олександр Гойсак.
Дрібне гілля хвойних дерев.
Додаткова інформація
Складові частини хімічного складу хвої і листя
У ялиновій хвої міститься багато амінокислот, зокрема й незамінні.
Хвоя більшості рослин (ялини, сосни, ялівцю, кипарису) використовується у фармакології, ароматерапії і парфумерії. З хвої сосни і ялини виготовляють вітамінні препарати. У зимовій хвої більше вітамінів, ніж у літній[2].
Приготування хвойного напою
Для отримання вітамінного напою краще брати молоду хвою — одного року, — у ній менше гірких смолистих речовин. Готують хвойний напій так: промиту хвою в кількості 50 грамів (денна доза однієї людини) розтирають у порцеляновій ступці, заливають двома-трьома склянками кип'яченої води і дають настоятися в темному і прохолодному місці протягом двох годин. Добрим є додавання в настій трохи оцтової кислоти, а також цукру для смаку. Процідивши настій, п'ють його відразу. При зберіганні настій втрачає вітаміни.
Хвойне волокно
Якщо прокип'ячену хвою потерти між долонями, то вийдуть волокна, ниточки — це так звана «соснова шерсть»; з неї виготовляють теплу білизну, роблять фуфайки для хворих.
Зберігання хвої
Зібрану хвою з гілками можна зберігати під снігом на холоді протягом двох місяців і в кімнаті в банці з водою, як квіти. В останньому випадку вітаміни зберігаються місяць. При зберіганні в кімнаті в сухому вигляді хвоя втрачає вітаміни на третій день.
Одна склянка хвойного напою містить стільки ж вітаміну «С», скільки склянка томатного соку, і в п'ять разів більше, ніж прославлений мандрівниками і моряками лимонний сік.
Тварини, що живляться хвоєю
Тварини переважно живляться хвоєю щоб запобігти хворобі, наприклад, коти, кролі, лосі.
Випадки з історії
Жак Картьє в 1596 році виїхав на дослідження берегів Канади. На його кораблі весь екіпаж занедужав цингою. Двадцять шість матросів загинули від цинги, коли корабель підплив до річки св. Лаврентія. Висадившись на берег, команда корабля не могла знайти в північних лісах ні лимонів, ні овочів. Однак Жаку Картьє вдалося зав'язати дружні стосунки з індіанцями, які вирішили допомогти йому і його товаришам: вони порадили лікуватись від цинги настоєм з соснової хвої. І Картьє врятував залишки своєї команди від смерті цим засобом.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
- Глиця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982.
