Відмінності між версіями «Хлоню»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|LC5QuYd0pKQ}} | {{#ev:youtube|LC5QuYd0pKQ}} | ||
| + | {{#ev:youtube|iCJgSwolnAU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 19:05, 30 листопада 2019
Хло́ню. Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь. Г. Барв. 191.
Зміст
Сучасні словники
- ХЛО́НЯ, і, чол., розм. Пестлива назва хлопця (перев. при звертанні). — Годі ж бо, годі, любий мій хлоню! Сльози вкрашають чисте обличчя (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 382); Учися, мій хлоню, відмінником будь, люби і поля, і діброви! (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 120); А хлоня мій ходить як слід іще не може. Батьки ведуть його (Володимир Сосюра, II, 1958, 342). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ХЛО́НЮ, іменник чоловічого роду, кличного відмінку, (хлопець) [розм.] Всесвітній словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Всесвітній словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
