Відмінності між версіями «Схизмат»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схізмат.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схізмат.jpg]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схізмати.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 17:17, 30 листопада 2019
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138.1) послідовник єресі; 2) той, хто відступає від панівних або загальноприйнятих поглядів, правил, положень.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СХИЗМА́Т, а, ч., церк. У католиків — назва православних. — Вільшанські схизмати По три сем’ї [сім’ї], по чотири Живуть в одній хаті (Шевч., І, 1963, 86); Польські шляхтичі низенько вклонялись пихатому рейтарові, що гнав кудись полонених схизматів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 459); Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 104).Походить від грец. σχισματικός «розкольник», далі з σχίσμα «розщеплення, розкол», від гол. σχίζω «розщеплювати, розколювати», далі з праіндоевр. * Skeid- «розколювати, розділяти». У ряді європейських мов слово запозичується. через лат. schismaticus.
Ілюстрації
|
|
|
|
