Відмінності між версіями «Схизмат»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 32: Рядок 32:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:]Схізмат.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Схізмат.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 17:14, 30 листопада 2019

Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138.1) послідовник єресі; 2) той, хто відступає від панівних або загальноприйнятих поглядів, правил, положень.












Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СХИЗМА́Т, а, ч., церк. У католиків — назва православних. — Вільшанські схизмати По три сем’ї [сім’ї], по чотири Живуть в одній хаті (Шевч., І, 1963, 86); Польські шляхтичі низенько вклонялись пихатому рейтарові, що гнав кудись полонених схизматів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 459); Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 104).Походить від грец. σχισματικός «розкольник», далі з σχίσμα «розщеплення, розкол», від гол. σχίζω «розщеплювати, розколювати», далі з праіндоевр. * Skeid- «розколювати, розділяти». У ряді європейських мов слово запозичується. через лат. schismaticus.

Ілюстрації

Схізмат.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання