Відмінності між версіями «Голити»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. перех. Зрізувати під корінь волосся бритвою; брити. Всі запоріжці голили собі голови і зоставляли тільки.. одну чуприну (Олекса Стороженко, I, 1957, 265); Вуса й бороду він завжди голив, голову теж голив начисто (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 221). | |
| + | ♦ Голити лоб (чуприну і т. ін.), іст. — забирати в солдати (до 1874 р. всім, кого призивали в царську армію, голили передню частину голови). Кажуть, що хтось-то підглядів, що як голили Костеві лоб, так буцімто в нього покотилися з очей дві слізки... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 387); — Од цариці прийшов указ лоби голить (Тарас Шевченко, II, 1953, 52); Голити в москалі, іст. — те саме, що Голити лоб (чуприну і т. ін.). Ото ж і вивчився я, виріс, Прошу собі волі, — Не дає [пані]. І в москалі Проклята не голить (Тарас Шевченко, II, 1953, 63). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех., перен., розм. Влучно, гостро відповідати кому-небудь на щось. Вже Докія не змовчує більш Уляні, а на всі її лайливі слова так голить, наче бритвою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 343). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голити1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голити 2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голити 3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голити 4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 16:55, 30 листопада 2019
Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) Лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Зміст
Сучасні словники
1. перех. Зрізувати під корінь волосся бритвою; брити. Всі запоріжці голили собі голови і зоставляли тільки.. одну чуприну (Олекса Стороженко, I, 1957, 265); Вуса й бороду він завжди голив, голову теж голив начисто (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 221). ♦ Голити лоб (чуприну і т. ін.), іст. — забирати в солдати (до 1874 р. всім, кого призивали в царську армію, голили передню частину голови). Кажуть, що хтось-то підглядів, що як голили Костеві лоб, так буцімто в нього покотилися з очей дві слізки... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 387); — Од цариці прийшов указ лоби голить (Тарас Шевченко, II, 1953, 52); Голити в москалі, іст. — те саме, що Голити лоб (чуприну і т. ін.). Ото ж і вивчився я, виріс, Прошу собі волі, — Не дає [пані]. І в москалі Проклята не голить (Тарас Шевченко, II, 1953, 63).
2. неперех., перен., розм. Влучно, гостро відповідати кому-небудь на щось. Вже Докія не змовчує більш Уляні, а на всі її лайливі слова так голить, наче бритвою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 343).
Ілюстрації
|
|
|
|
