Відмінності між версіями «Хурдиґарня»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1458653574 plohie-otbrosy-1.jpg]] |
|} | |} | ||
Версія за 16:01, 30 листопада 2019
Хурдиґарня, -ні, ж. 1) Тюрьма. 2) Каланча. Ач, яка хуртовина піднялась, що аж очі засипала! А то ж то тому москалеві бідному, що на самісінькому вершку, на тій хурдиґарні стоїть, невже ж таки йому не дошкуля? Екатериносл. у.
Зміст
Сучасні словники
В'ЯЗНИ́ЦЯ, і, жін. Приміщення, де тримають в'язнів. Чи правда, що губили Пилипка в в'язниці? (Словник Грінченка); Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утік із в'язниці і прямував на Січ (Іван Франко, IV, 1950, 174); Кинути можна співця до в'язниці, — Пісню ж його не посадиш за грати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 60); * Образно. У Російській імперії розправлялися з «інородцями» за те, що вони хотіли волі. Недаром колишню Росію звуть «в'язницею народів» (Олесь Донченко, I, 1956, 127).
КАЛАНЧА́, і, жін. Висока спостережна башта на будинку пожежної команди. Недалеко од нас стояла висока каланча з мідним дзвоном (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 56); В кабінеті.. розітнулось гуркітливе, оглушне деренчання — наче сигнал на сполох з пожежної каланчі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98).
Ілюстрації
|
|
|
|
