Відмінності між версіями «Працьовитість»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|gJpq2zLh1TA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|zMEIXtVU3mc}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 22: | Рядок 24: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 12:55, 30 листопада 2019
Працьови́тість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Зміст
Сучасні словники
ПРАЦЬОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Властивість за значенням Працьовитий. Її скромність і працьовитість були в цілому селі знані (Ольга Кобилянська, III, 1956, 493); Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 191); Без працьовитості, без твердої волі неможливе формування високих здібностей, обдарованості, таланту (Хлібороб України, 1, 1964, 42). ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину).Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Іван Франко, V, 1951, 173); Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники — слухняні й працьовиті (Олесь Гончар, III, 1959, 25);
Ілюстрації
|
|
|
|
