Відмінності між версіями «Бахмат»
(→Зовнішні посилання) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B1%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82 БАХМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ] | [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B1%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82 БАХМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ] | ||
| + | |||
| + | БАХМА́Т «верховий кінь; в’ючний кінь» | ||
| + | |||
| + | - не зовсім ясне; | ||
| + | |||
| + | - вважається запозиченням з татарської (точніше, ногайської) мови, в якій пояснюється як складне слово, утворене з пахн «широкий» (перс. peḫn «тс.») і ат «кінь», спільнотюркського походження. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Версія за 03:29, 30 листопада 2019
Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970—1980)
БАХМА́Т, а, чол., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6).
Словник іншомовник слів
БАХМАТ (тат.) татарський бойовий кінь.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
— Дурниці! Мій люципер витримає, а твій бахмат — татарсь¬кий, вони до голоду звичні. Ногайці в походах ніколи їх не году¬ють, кажуть, що без їжі твар легше перетерплює втому. А тата¬ри, аби ти знав, про коней піклуються ліпше, ніж про себе!
— Серед різномастих бахматів він упізнав високого жеребця-білонога.
— Харцизи ловили неосідланих бахматів, стрибали їм на спини (Юрій Обжелян, ПОБРАТИМИ (оповідання)-2006-).
Зовнішні посилання
БАХМА́Т «верховий кінь; в’ючний кінь»
- не зовсім ясне;
- вважається запозиченням з татарської (точніше, ногайської) мови, в якій пояснюється як складне слово, утворене з пахн «широкий» (перс. peḫn «тс.») і ат «кінь», спільнотюркського походження.
