Відмінності між версіями «Нутрішній»
(Створена сторінка: '''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. Категорія:Ну) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. | '''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. | ||
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є. | ||
| + | |||
| + | 1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73); | ||
| + | // Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34). | ||
| + | |||
| + | 2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183). | ||
| + | |||
| + | 3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30). | ||
| + | |||
| + | 4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F3cf9d71b2.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Inside image11.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vnutr svit-720x340.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | Внутрішній голос вчительки https://www.youtube.com/watch?v=_GAMLYFsRCM | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 17:05, 29 листопада 2019
Нутрішній, -я, -є. Внутренній.
Зміст
Сучасні словники
ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є.
1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73); // Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34).
2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183).
3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30).
4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Внутрішній голос вчительки https://www.youtube.com/watch?v=_GAMLYFsRCM
