Відмінності між версіями «Літорка»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
'''Драби́на''' — пристрій з двох поздовжніх жердин, скріплених рядом поперечок, які називаються щабля́ми. Використовуються для піднімання- опускання куди небудь. Драбини також можуть бути мотузковими, де основа (рідше і щаблі) зроблені з мотузок, а також у вигляді вертикального ряду скоб у стіні (скобтрапи). | '''Драби́на''' — пристрій з двох поздовжніх жердин, скріплених рядом поперечок, які називаються щабля́ми. Використовуються для піднімання- опускання куди небудь. Драбини також можуть бути мотузковими, де основа (рідше і щаблі) зроблені з мотузок, а також у вигляді вертикального ряду скоб у стіні (скобтрапи). | ||
| + | |||
| + | '''ДРАБИ́НА, и, жін. | ||
| + | ''' | ||
| + | 1. Пристрій з двох поздовжніх жердин, частин мотузки і т. ін., скріплених рядом поперечок, що використовується для піднімання або спускання куди-небудь. Лаврін вискочив на драбину й заглянув на горище (Нечуй-Левицький, II, 1956, 359); В кошику було: ..кишеньковий електричний ліхтарик з батареєю, сплетена з мотузок драбина завдовжки сажнів три, пістолет (Юрій Смолич, II, 1958, 100). | ||
| + | |||
| + | 2. Бокова частина воза або саней, зроблена з поздовжніх і поперечних жердин. Підклав [Семен] кулак під голову та й удивився [втупився очима] в драбину від воза (Лесь Мартович, Тв., 1954, 101); Крізь драбини полугарбків гелготіли й били підв'язаними крилами відгодовані гусаки, кури, качки (Іван Микитенко, II, 1957, 336). | ||
| + | |||
| + | 3. Скріплені поздовжні й поперечні жердини, які використовуються для спорудження ясел-кормушок для тварин. Коло ясел стояла ряба корова й смикала з драбини свіжу траву (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Послідовне розміщення по висхідній лінії від нижчого до вищого (предметів, осіб, чинів і т. ін.). За життя батька.. Мариня була в сімейній ієрархічній драбині на останньому щаблі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху і який швидко зростав, різко піднімаючись у гору по драбині керівних посад (Яків Баш, Надія, 1960, 103). | ||
| + | |||
| + | 5. у знач. присл. драбиною. Нерівно, уступами. Постригти драбиною; * Образно. І піде життя Знов драбиною, І я вигляну Знов дитиною (Степан Руданський, Тв., 1956, 69). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 14:54, 29 листопада 2019
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = Драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. См. Літря.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДРАБИНА
псл. drabь, drabina
очевидно, споріднене з свн. trappe, treppe «сходи», нвн. Trappe, Treppe «тс.», англ. trap «пастка», як спільне звуконаслідувальне утворення (пор. нім. trappen «тупати, важко йти», лит. drebeti «трястися, тремтіти»)
менш переконливе об’єднання (ЭССЯ 5, 100–101) з вл. draby «одяг; лахміття», зіставлення (Brückner 94–95) з лит. dárbas «робота», а також припущення (Karłowicz SWO 129; Шелудько 30) про запозичення з німецької мови
безпідставним є твердження (Witkowski SO 1970/2, 208; Brückner 94) про запозичення української форми з польської мови
Драби́на — пристрій з двох поздовжніх жердин, скріплених рядом поперечок, які називаються щабля́ми. Використовуються для піднімання- опускання куди небудь. Драбини також можуть бути мотузковими, де основа (рідше і щаблі) зроблені з мотузок, а також у вигляді вертикального ряду скоб у стіні (скобтрапи).
ДРАБИ́НА, и, жін. 1. Пристрій з двох поздовжніх жердин, частин мотузки і т. ін., скріплених рядом поперечок, що використовується для піднімання або спускання куди-небудь. Лаврін вискочив на драбину й заглянув на горище (Нечуй-Левицький, II, 1956, 359); В кошику було: ..кишеньковий електричний ліхтарик з батареєю, сплетена з мотузок драбина завдовжки сажнів три, пістолет (Юрій Смолич, II, 1958, 100).
2. Бокова частина воза або саней, зроблена з поздовжніх і поперечних жердин. Підклав [Семен] кулак під голову та й удивився [втупився очима] в драбину від воза (Лесь Мартович, Тв., 1954, 101); Крізь драбини полугарбків гелготіли й били підв'язаними крилами відгодовані гусаки, кури, качки (Іван Микитенко, II, 1957, 336).
3. Скріплені поздовжні й поперечні жердини, які використовуються для спорудження ясел-кормушок для тварин. Коло ясел стояла ряба корова й смикала з драбини свіжу траву (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399).
4. перен. Послідовне розміщення по висхідній лінії від нижчого до вищого (предметів, осіб, чинів і т. ін.). За життя батька.. Мариня була в сімейній ієрархічній драбині на останньому щаблі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху і який швидко зростав, різко піднімаючись у гору по драбині керівних посад (Яків Баш, Надія, 1960, 103).
5. у знач. присл. драбиною. Нерівно, уступами. Постригти драбиною; * Образно. І піде життя Знов драбиною, І я вигляну Знов дитиною (Степан Руданський, Тв., 1956, 69).
Ілюстрації
|
|
|
|
