Відмінності між версіями «Спакувати»
(Створена сторінка: '''Спакува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Упаковать, уложить. ''Спакували все на віз. ''НВолын. у. ''Спак...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Спакува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Упаковать, уложить. ''Спакували все на віз. ''НВолын. у. ''Спакували свої тлумочки і всі разом пішли до Ягипту. ''Гн. І. 108. | '''Спакува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Упаковать, уложить. ''Спакували все на віз. ''НВолын. у. ''Спакували свої тлумочки і всі разом пішли до Ягипту. ''Гн. І. 108. | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | СПАКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. У друкарні порався наймит Ярема. Він закінчував друком невеличкий тираж газети і старанно спаковував його в «порції», щоб ще зрання рознести (Григорій Епік, Тв., 1958, 163); Цщо. Укладати, збирати свої речі в чемодан, валізу і т. ін., готуючись у дорогу. Шевченко швидко підвівся, одягнувся, поснідав, одержав сухий пайок, спакував.. свої речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 85); Взувся [дятел] в чорні черевики, Спакував у торбу ліки, Взяв ціпка і окуляри Та й з зайчихою у парі Йде скоріш до зайця в хату: Треба ж зайця рятувати (Михайло Стельмах, V, 1963, 368); | ||
+ | // кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу. Старий садівник Яків сказав їй, що пана Нестора нині.. спакували, сквитували, посадили на бричку і відвезли (Іван Франко, VII, 1951, 11). Спаковувати (спакувати) чемодан (чемодани, валізу, валізи і т. ін.) — складати речі в чемодан, валізу і т. ін. для транспортування, зберігання тощо. Наспіх спакувала [Ярослава] чемодани й здала покоївці номер (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 232). |
Поточна версія на 00:03, 29 листопада 2019
Спакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Упаковать, уложить. Спакували все на віз. НВолын. у. Спакували свої тлумочки і всі разом пішли до Ягипту. Гн. І. 108.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] СПАКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. У друкарні порався наймит Ярема. Він закінчував друком невеличкий тираж газети і старанно спаковував його в «порції», щоб ще зрання рознести (Григорій Епік, Тв., 1958, 163); Цщо. Укладати, збирати свої речі в чемодан, валізу і т. ін., готуючись у дорогу. Шевченко швидко підвівся, одягнувся, поснідав, одержав сухий пайок, спакував.. свої речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 85); Взувся [дятел] в чорні черевики, Спакував у торбу ліки, Взяв ціпка і окуляри Та й з зайчихою у парі Йде скоріш до зайця в хату: Треба ж зайця рятувати (Михайло Стельмах, V, 1963, 368); // кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу. Старий садівник Яків сказав їй, що пана Нестора нині.. спакували, сквитували, посадили на бричку і відвезли (Іван Франко, VII, 1951, 11). Спаковувати (спакувати) чемодан (чемодани, валізу, валізи і т. ін.) — складати речі в чемодан, валізу і т. ін. для транспортування, зберігання тощо. Наспіх спакувала [Ярослава] чемодани й здала покоївці номер (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 232).