Відмінності між версіями «Чадіти»
(Створена сторінка: '''Чадіти, -дію, -єш, '''''гл. ''Угарать. ''Багато того духу, од котрого чадіють люде. ''Дещо. [[Кат...) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чадіти, -дію, -єш, '''''гл. ''Угарать. ''Багато того духу, од котрого чадіють люде. ''Дещо. | '''Чадіти, -дію, -єш, '''''гл. ''Угарать. ''Багато того духу, од котрого чадіють люде. ''Дещо. | ||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ЧАДІТИ, ію, ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.). Стригалі, мотористи, точильники - всі чадіють від спертого повітря, від овечої сірки (Гончар, Тронка, 1963, 58). | ||
| + | |||
| + | 1. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Мабуть, Остап цигарку кинув біля порога та й не загасив — тліє і чадить (Андрій Головко, II, 1957, 426); | ||
| + | // Диміти, коптіти. В просторій залі з дерев'яними колонами, що підпирали хори, чаділи недогарки свічок (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 136); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум'я (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164); Вогник то зовсім притухав, чадів блідим димком без полум'я, то знову спалахував теплим, ясним багаттям (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 39); * Образно. І повинна в тій новій людині не гаснути й не чадіти, а ясним світлом палати любов до краси, служити якій покликане мистецтво, покликана література (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 135); — Я — батько!.. Я вчив тебе сіяти лан... Не жив ти, — чадів, ніби той недогарок... (Іван Нехода. Хто сіє вітер, 1959, 304). | ||
| + | 2. чим. Напускати чаду (у 1 знач.) курінням, паленням і т. ін. Нетяги пили, гомоніли хрипкими п'яними голосами, чадили люльками, реготали (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 431); В більярдній чаділо цигарками кілько завсідників (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 163); Старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 192); Мотор здригався від залізних конвульсій, штовхав уперед човна, чадив перегаром бензину й масла (Павло Загребельний, Спека, 1961, 270). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:51011673_303.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Na-rivnenshchini-zhinka-malo-ne-zadikhnulasya-vid-20180301_7494.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| Hs9phn_f0Uw}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжналодних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 14:39, 28 листопада 2019
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧАДІТИ, ію, ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.). Стригалі, мотористи, точильники - всі чадіють від спертого повітря, від овечої сірки (Гончар, Тронка, 1963, 58).
1. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Мабуть, Остап цигарку кинув біля порога та й не загасив — тліє і чадить (Андрій Головко, II, 1957, 426); // Диміти, коптіти. В просторій залі з дерев'яними колонами, що підпирали хори, чаділи недогарки свічок (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 136); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум'я (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 164); Вогник то зовсім притухав, чадів блідим димком без полум'я, то знову спалахував теплим, ясним багаттям (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 39); * Образно. І повинна в тій новій людині не гаснути й не чадіти, а ясним світлом палати любов до краси, служити якій покликане мистецтво, покликана література (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 135); — Я — батько!.. Я вчив тебе сіяти лан... Не жив ти, — чадів, ніби той недогарок... (Іван Нехода. Хто сіє вітер, 1959, 304). 2. чим. Напускати чаду (у 1 знач.) курінням, паленням і т. ін. Нетяги пили, гомоніли хрипкими п'яними голосами, чадили люльками, реготали (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 431); В більярдній чаділо цигарками кілько завсідників (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 163); Старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 192); Мотор здригався від залізних конвульсій, штовхав уперед човна, чадив перегаром бензину й масла (Павло Загребельний, Спека, 1961, 270).
Ілюстрації
|
|
