Відмінності між версіями «Селючка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
<gallery> | <gallery> | ||
Версія за 09:59, 28 листопада 2019
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.
Зміст
Сучасні словники
СЕЛЮЧКА, и, жін., розм. Жіночий рід до селюк. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантини робила все, як треба (Борис Грінченко, II, 1963, 262); Враз відчула себе [Наталя] поруч з ним маленькою, мізерною, звичайною селючкою, яка тішила себе самообманними почуттями вищості над усім і всіма (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 421).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 119. <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53714-seljuchka.html" title="СЕЛЮЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">СЕЛЮЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
Ілюстрації
|
|
|
|
