Відмінності між версіями «Тернути»
(Створена сторінка: '''Терну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''терти'''. Тернуть. Категорія:Те) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Терну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''терти'''. Тернуть. | '''Терну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''терти'''. Тернуть. | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
+ | == Тлумачення із "Словника української мови" == | ||
+ | '''ТЕРНУТИ''', ну, неш, док., перех. і неперех . 1. Однокр. до терти. Комар йому на лобі сів, Лев лапою тернув по пиці, Бо вже були такі дурниці (Гл., Вибр., 1951, 133); Василь пішов до умивальника, бризнув собі в обличчя води, тернув щіточкою по зубах (Загреб., Спека, 1961, 337); - Ідіть, я дожену, треба ще тютюну тернути в кисет (Головко, II, 1957, 252). | ||
+ | |||
+ | '''Тернути сірник''' (сірника, сірничок) - провести сірником по вкритій сіркою поверхні, щоб запалити його. Лукина.. тернула сірничок і запалила солому (Н.-Лев., III, 1956, 358); Тернула сірника, спалахнув синій вогник. Незабаром примус зашипів (Донч., II, 1956, 193). | ||
+ | |||
+ | 2. перен., фам. Швидко, з апетитом з'їсти. - Так би нам хотілось тернуть борщу або чогось тривного! (Н.-Лев., І, 1956, 592); З хазяйкою така умова: хата, снідання, обід, а лишки - на вечерю. Але сьогодні якраз і тернули хлопці за обідом, аж об дно ложками пошкрябали (Головко, І, 1957, 145). | ||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | [[Файл:184566.jpg|міні|ліворуч]] | ||
+ | [[Файл:693.jpg|міні|центр]] | ||
+ | [[Файл:901.jpg|праворуч]] |
Версія за 19:25, 26 листопада 2019
Терну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Тлумачення із "Словника української мови"
ТЕРНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех . 1. Однокр. до терти. Комар йому на лобі сів, Лев лапою тернув по пиці, Бо вже були такі дурниці (Гл., Вибр., 1951, 133); Василь пішов до умивальника, бризнув собі в обличчя води, тернув щіточкою по зубах (Загреб., Спека, 1961, 337); - Ідіть, я дожену, треба ще тютюну тернути в кисет (Головко, II, 1957, 252).
Тернути сірник (сірника, сірничок) - провести сірником по вкритій сіркою поверхні, щоб запалити його. Лукина.. тернула сірничок і запалила солому (Н.-Лев., III, 1956, 358); Тернула сірника, спалахнув синій вогник. Незабаром примус зашипів (Донч., II, 1956, 193).
2. перен., фам. Швидко, з апетитом з'їсти. - Так би нам хотілось тернуть борщу або чогось тривного! (Н.-Лев., І, 1956, 592); З хазяйкою така умова: хата, снідання, обід, а лишки - на вечерю. Але сьогодні якраз і тернули хлопці за обідом, аж об дно ложками пошкрябали (Головко, І, 1957, 145).