Відмінності між версіями «Дідко»
| (не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дідко, -ка, '''''м. ''= '''Дідько. '''''Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко. ''Ном. № 5894. | '''Дідко, -ка, '''''м. ''= '''Дідько. '''''Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко. ''Ном. № 5894. | ||
[[Категорія:Ді]] | [[Категорія:Ді]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | ''' | ||
| + | ДІ́ДЬКО, а, чол. | ||
| + | |||
1. фольк. Те саме, що біс 1. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 367); * У порівняннях. Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18). | 1. фольк. Те саме, що біс 1. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 367); * У порівняннях. Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18). | ||
| + | |||
| + | 2. Уживається як лайливе слово. — Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 146); — А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід [поїзда].. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним «максимом»! (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 156). | ||
| + | ♦ Дідько знає; Сам дідько не знає — важко сказати, невідомо, не знати. [Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (Марко Кропивницький, II, 1958, 165); Сам дідько десь не знає, як тобі міняться дівчата (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 58); Дідько йому (їй) радий див. радий; Дідька лисого — нізащо, ніколи. [Ромашка:] Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Іван Микитенко, I, 1957, 59); Дідько несе (приніс) кого — іде небажаний, нежданий хтось. [Хаїм:] Вже либонь дідько несе нашого пана (Марко Кропивницький, V, 1959, 267); Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 43); На якого дідька? — навіщо?, для чого? — То виходить, годиться, щоб пропадала марно козацька сила без доброго діла..? То для чого ж ми живемо? На якого дідька ми живемо? (Олександр Довженко, I, 1958, 230); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) дідько! — те саме, що Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс (див. біс 1); Якого дідька? — чого?, чому? — Якого це дідька вони [свині] лізуть під віз? — крикнув Балабуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 27). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Фразеологічний словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський); — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії .. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко). 2. Нічого; зовсім, абсолютно нічого. — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах). ді́да ли́сого. (Карпо:) От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров). | ||
| + | |||
| + | ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник). | ||
| + | |||
| + | ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т. ін.) кого, грубо. Хто-небудь раптово помер, загинув. Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв... що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський); — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру (позавтра), може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chort.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1313chort.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chortpicture.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | https://youtu.be/ixPavrJMxRk | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 13:39, 24 листопада 2019
Дідко, -ка, м. = Дідько. Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко. Ном. № 5894.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДІ́ДЬКО, а, чол.
1. фольк. Те саме, що біс 1. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 367); * У порівняннях. Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18).
2. Уживається як лайливе слово. — Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 146); — А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід [поїзда].. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним «максимом»! (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 156). ♦ Дідько знає; Сам дідько не знає — важко сказати, невідомо, не знати. [Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (Марко Кропивницький, II, 1958, 165); Сам дідько десь не знає, як тобі міняться дівчата (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 58); Дідько йому (їй) радий див. радий; Дідька лисого — нізащо, ніколи. [Ромашка:] Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Іван Микитенко, I, 1957, 59); Дідько несе (приніс) кого — іде небажаний, нежданий хтось. [Хаїм:] Вже либонь дідько несе нашого пана (Марко Кропивницький, V, 1959, 267); Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 43); На якого дідька? — навіщо?, для чого? — То виходить, годиться, щоб пропадала марно козацька сила без доброго діла..? То для чого ж ми живемо? На якого дідька ми живемо? (Олександр Довженко, I, 1958, 230); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) дідько! — те саме, що Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс (див. біс 1); Якого дідька? — чого?, чому? — Якого це дідька вони [свині] лізуть під віз? — крикнув Балабуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 27).
Фразеологічний словник української мови
ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський); — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії .. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко). 2. Нічого; зовсім, абсолютно нічого. — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах). ді́да ли́сого. (Карпо:) От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров).
ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник).
ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т. ін.) кого, грубо. Хто-небудь раптово помер, загинув. Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв... що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський); — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру (позавтра), може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко).
Ілюстрації
|
|
|
|
