Відмінності між версіями «Смішки»

Версія за 15:06, 23 листопада 2019

Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Чуб. V. 211. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї. НВолын. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

-ів, мн., розм. Те саме, що сміх 1), 2). •• Напа́ли смі́шки кого — комусь закортіло сміятися.

Усе́ (все) смі́шки кому — хто-небудь тільки сміється, веселиться.

Фразеологізми

справляти смішки справляти смішки перев. з ким.

Безтурботно, у веселощах гаяти час.

Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський). справляти сміхи (хихи) та реготи. Москалі… лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Панас Мирний); Стояла ≤Тоня≥ в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар).

Синоніми

НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше,ГЛУЗ перев. мн., розм.,КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИмн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм., ПО́СМІШКАрідше;СМІХ (висміювання кого-, чого-небудь); ІРО́НІЯ (прихована, тонка насмішка); ГЛУМ, ЗНУЩА́ННЯ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм.,ПО́ГЛУМКА розм. (зла, в’їдлива насмішка); САРКА́ЗМ, ЄХИ́ДСТВО розм. (злісна, в’їдлива іронія); ЗУБОСКА́ЛЬСТВО зневажл. (насмішки як збірне поняття, дії зубоскала). Мені здалося, що в її очах була і насмішка (О. Донченко); Ні іронією, ні поблажливістю, ні глузуванням Каргата не спиниш і нічим од нього не відкараскаєшся (Ю. Шовкопляс); Іншим разом не минути б Зиміну слюсаревого кепкування (Н. Рибак); Дворові жінки почали сміятися, а Парасці що за діло? Плювати їй на їх посміхи! (Панас Мирний); - Офіцери.. жартували, говорили дамам компліменти з легким насміхом, котрі вони приймали за щиру правду (І. Нечуй-Левицький); - Зайдемо? - поспитав Пекельник. Він уже не був такий насмішкуватий, вдатний на глузи (Є. Гуцало); Нута був спокійний, любив жарти і кпини (І. Франко); Буде тобі, титарівно! Заплачеш, небого, За ті сміхи!.. (Т. Шевченко); Вона лучче [краще] витерпіла б лайку, ніж смішки (І. Нечуй-Левицький); Йван похвалявся її побити за посмішку, вона ж йому сказала, що не винувата ні в чім (Грицько Григоренко); Ніщо, кажуть, не буває таке дошкульне і вбивче для ворогів, як сміх (П. Козланюк); Вона не говорила цілком серйозно, не помічаючи в своїх словах злої іронії на власну особу (О. Донченко); Жарти він сприйняв за глум (В. Козаченко); Те, що він [керівник хору] жодним словом не припинив знущань соліста, остаточно зломило Захара (І. Ле); - Твій Іван? Який твій Іван? - з наругою промовила Ганка (І. Франко); - Надзвичайно цікаві міркування, - так само тихо зауважив Каргат. Петушек розчув сарказм в його голосі (Ю. Шовкопляс); - Не сердься, друже, - відповів я з єхидством (І. Микитенко); Перерва між лекціями. Йде велике переселення студентів з аудиторії до аудиторії, штовхання в коридорах, витрішки, зубоскальство (П. Загребельний).

СМІХ, СМІ́ШКИ мн., розм.,СМІХОТНЯ́ розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИ мн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́ підсил. розм., ГОГОТА́ННЯ підсил. розм.,ГОГОТІ́ННЯ підсил. розм.,ІРЖА́ННЯ зневажл. (нестримний голосний сміх). В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (М. Коцюбинський); Колись плакала, а тепер вже й од смішків не цураюся, бо я зроду весела на вдачу (І. Нечуй-Левицький); Підняли промеж себе [парубки] іграшки та сміхотню (Г. Квітка-Основ’яненко); Сипались жарти, розлягався регіт (О. Гончар); Скрізь гармидер та реготня (Т. Шевченко); Вони [хлопці] вибігають на шлях і, намагаючись якомога більше здіймати куряви, з іржанням гасають по дорозі (І. Багмут).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8

Український Фразелогічний Словник. З лексикографічної системи „Словники України”

Зовнішні посилання