Відмінності між версіями «Носатка»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Носатка.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Носатка.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Без названия (2).jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Без названия (2).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Без названия (3).jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Без названия (3).jpg|x140px]] |
Поточна версія на 17:43, 21 листопада 2019
'Носа́тка — старовинний вид посуду, що мав носик[1][2]. Окрім того, «носаткою» називалася старовинна міра об'єму, що дорівнювала трьом і більше відрам (тобто понад 36 л)[2].
Судячи з тлумачення лексеми носатка в «Словарі Грінченка», ця ємність могла мати досить різноманітні розміри й форму. Так, «носаткою» називався «рід глечика з довгим носиком»[2], «посудина, схожа на чайник»[1], «висячий рукомийник з носиком і трьома ручками»[2]. Деякі носатки сягали об'єму в 3 відра: саме таким було значення старовинної міри «носатка».
На думку дослідника І. Н. Єрофієва, міра об'єму носатка тотожня давньоруській мірі корчага, і на Київщині до XV ст. ці терміни вживалися як синоніми[3] (В. О. Винник встановив, що термін «корчага» вживали і на початку XVI ст.)[4]. Дослідниця О. Ф. Сидоренко також висловила припущення про наступність назви «носатка» стосовно «корчага», а також про їхній зв'язок з грецькою амфорою[5]
Ілюстрації
|
.jpg)
|
.jpg)
|
