Відмінності між версіями «Чепурун»
(Створена сторінка: '''Чепурун, -на, '''''м. ''Опрятный человѣкъ; франть. ''Дід Омелько такий вже чепурун був, що й со...) |
|||
(не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чепурун, -на, '''''м. ''Опрятный человѣкъ; франть. ''Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. ''О. 1862. VIII. 15. | '''Чепурун, -на, '''''м. ''Опрятный человѣкъ; франть. ''Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. ''О. 1862. VIII. 15. | ||
[[Категорія:Че]] | [[Категорія:Че]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | ЧЕПУРУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Словник Грінченка); | ||
+ | // Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Боцман Смола позирає на чепурунів сердитим оком (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 5); | ||
+ | // Тварина, яка ретельно чистить себе. Двоє каченят випливали на плесо.. Молодюсінькі. Зовсім спокійно пливуть, чистять пера, одне навіть лапкою голівку почистило — чепуруни (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 55). | ||
+ | |||
+ | чепурун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чепурна,дівчина.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Screenshot182.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чепурний.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чепурнийкіт.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://www.youtube.com/watch?v=CfUuNzglcJc]] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | |||
+ | Тлумачний словник української мови | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 21:30, 18 листопада 2019
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕПУРУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Словник Грінченка);
// Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Боцман Смола позирає на чепурунів сердитим оком (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 5); // Тварина, яка ретельно чистить себе. Двоє каченят випливали на плесо.. Молодюсінькі. Зовсім спокійно пливуть, чистять пера, одне навіть лапкою голівку почистило — чепуруни (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 55).
чепурун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
Див. також
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]
Джерела та література
Орфографічний словник української мови
Тлумачний словник української мови