Відмінності між версіями «Чепурун»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://www.youtube.com/watch?v=CfUuNzglcJc]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 21:07, 18 листопада 2019
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕПУРУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Словник Грінченка);
// Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Боцман Смола позирає на чепурунів сердитим оком (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 5); // Тварина, яка ретельно чистить себе. Двоє каченят випливали на плесо.. Молодюсінькі. Зовсім спокійно пливуть, чистять пера, одне навіть лапкою голівку почистило — чепуруни (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 55).
чепурун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]
Джерела та література
Орфографічний словник української мови
Тлумачний словник української мови
