Відмінності між версіями «Хап!»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''ХАП 1''', виг., розм. Уживається як присудок за знач. хапати1 і хапнути. Кинувсь пан Пістряк... хап, хап! мац, мац! — нема дверей та й клямки не налапа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); Летіла ворона понад морем; дивиться — лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідать (Олекса Стороженко, I, 1957, 29); [Денис:] Вони мене за вухо хап, поскубли злегенька та й кажуть: — Як скортить тобі ще раз вкрасти, то згадай дядька Ондрея (Марко Кропивницький, II, 1958, 445); А змія його [Телесика] хап! із човна та й понесла до своєї хати (Павло Тичина, I, 1957, 152). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 19.Коментарі (0) | ||
| + | |||
| + | '''ХАП 2''': Як хап ухопив кого — хтось зник раптово і безслідно. Антін як пішов зранку десь на гору, та як хап його ухопив (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 35). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хватать-вручает-что-то-13341294.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wpapers_ru_Котенок-чтото-поймал.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 15: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|RoteXFZOCAY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 16:01, 18 листопада 2019
Хап! меж. Хвать! Вовк призостався хап гуску, та й із’їв. Чуб. І. 167. Що лап, то хап. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
ХАП 1, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хапати1 і хапнути. Кинувсь пан Пістряк... хап, хап! мац, мац! — нема дверей та й клямки не налапа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); Летіла ворона понад морем; дивиться — лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідать (Олекса Стороженко, I, 1957, 29); [Денис:] Вони мене за вухо хап, поскубли злегенька та й кажуть: — Як скортить тобі ще раз вкрасти, то згадай дядька Ондрея (Марко Кропивницький, II, 1958, 445); А змія його [Телесика] хап! із човна та й понесла до своєї хати (Павло Тичина, I, 1957, 152). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 19.Коментарі (0)
ХАП 2: Як хап ухопив кого — хтось зник раптово і безслідно. Антін як пішов зранку десь на гору, та як хап його ухопив (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 35).
Ілюстрації
|
|
|
|
